*** Молодий революціонер ***
Як страшно , мамо, тут стояти
і відчувати таку лють.
Мене в тюрму хочуть забрати,
мене за Україну б*ють.
Катують, мучать, забивають,
хочуть усіх нас залякать,
але чомусь не розуміють,
що нас так просто не зламать.
Ми до останнього б*ємось,
а вчора декількох забили.
Я так боюсь, мені здалось,
що з ними й Україну вбили.
Ми молимося кожен день,
щоб Україна ще стояла.
Щоби настав таки той день,
коли країна вільна стала.
Я, мам, тут буду до кінця.
Помру, але свого доб*юся.
Не буде з терена вінця,
ми вільні будемо, клянуся.
Палига Юлія
