Як ця історія відбувалась насправді, та які практичні висновки з цього можуть бути для наших військових
Джерело: Defence Express
З’являється все більше повідомлень про військових із КНДР на стороні РФ, які так чи інакше можуть бути або уже залучені у війні проти нашої країни. Якщо спочатку мова була про спеціалістів, які моніторили використання рашистами північнокорейських снарядів та балістичних ракет, то тепер йдеться уже про можливу передачу до складу армії РФ буквально “тисяч північнокорейських військових”.
Такі повідомлення викликають чіткі паралелі із “китайськими добровольцями” в Корейській війні 1950-1953 років, і в цій історії варто розібратись детальніше. Оскільки там історія була значно складніша, аніж те, як китайські війська буквально “брали масою” позиції військ ООН та південнокорейських підрозділів. Ну і відповідно – наскільки доречно тут буде проводити паралелі з тим, що Росія може отримати додаткові “штики” від Північної Кореї
Підрозділ “китайських добровольців” під час Корейської війни, фото з відкритих джерел
Велика маса погано озброєних
Уявлення про “китайських добровольців”, які у Корейській війні просто брали масою – вцілому вірне, але тут треба конкретизувати по кількості “багнетів” та ступеню їх оснащеності.
Якщо говорити саме про чисельність, то фігурує цифра в 3 мільйони залучених “китайських добровольців” за усі 3 роки Корейської війни, при цьому оціночні втрати складають мінімум 1 мільйон осіб; на початковому етапі, тобто у жовтні-листопаді 1950 року чисельність контингенту Китаю складала орієнтовно 260 тисяч “багнетів”, а початкові плани були обмежені цифрою у “всього” 600 тисяч “штиків”.
Якщо говорити про чисельне співвідношення, то тут слід розуміти, що “китайські добровольці” чисельно переважали армію КНДР, і саме за рахунок масовості цей фактор зіграв свою роль у Корейській війні.
При цьому слід робити поправку і на те, що значну частину китайського контингенту в Корейській війні складали бійці підрозділів логістичного забезпечення: наприклад, на кінець війни загальна кількість “добровольців” складала 700 тисяч, із них 200 тисяч – саме із логістичних підрозділів. Нічого дивного у цьому насправді нема, оскільки у китайських військ було все вкрай погано із наявністю автотранспорту, то вантажі доводилось носити переважно вручну; у той час як дивізія Північної Кореї могла мати до 250 вантажівок по штату.
Окремо цікаво, що підрозділи китайських “добровольців” були оснащені значно гірше, аніж навіть наприклад війська КНДР. Наприклад, якщо північнокорейська дивізія мала у своєму розпорядженні 40 гармат, то китайська – могла мати лише 9 гаубиць; або ж – китайці мали в 4 рази менше протитанкових засобів та важких кулеметів, порівняно з північнокорейськими “колегами”.
На цьому тлі окремо відкритим стає питання, яке озброєння можуть мати північнокорейські “штики” в армії РФ, якщо там лік справді уже йде на тисячі.
Атака підрозділу “китайських добровольців” у 1952 році, архівне фото з відкритих джерел
Буквально на “підніжному кормі”
Свої “логістичні складнощі” китайські “добровольці” вирішували за рахунок буквально підніжного корму або ж вилучення продовольства у місцевого населення; тому виходило, що на одного китайського “добровольця” за добу було потрібно в 6 раз менше забезпечення, аніж на одного бійця військ ООН, а на одну китайську дивізію – в 10 раз менше, аніж на одну дивізію армії США.
Тобто ще раз – якщо говорити про паралель із “китайськими добровольцями” у Корейській війні, то тут мова про угрупування військ, що чисельно переважало збройні сили країни, якій власне приходили на допомогу, навіть якщо в даному випадку мова йшла про в рази гірший рівень оснащеності та забезпечення.
Чи зможе Північна Корея прислати Росії підкріплення в масштабах десятків чи сотень тисяч військовослужбовців, та аналогічне число працівників тилового забезпечення – питання лишається відкритим. Власне як і про те, чи зможе обійтись північнокорейський експедиційний корпус буквально “підніжним кормом”.
Підрозділ “китайських добровольців” під час Корейської війни, фото з відкритих джерел
Штурми в стилі Корейської війни
Але от якщо почитати описи того, як у тій війні діяли “китайські добровольці”, то одразу може виникнути відчуття, що “десь ми це уже бачили”, і на жаль мова буде про поточну тактику дій військ РФ на полі бою.
Якщо конкретніше, то формат дій “китайських добровольців” передбачав ведення штурмів буквально в безперервному режимі, при чому удари спрямовувались переважно на взводні опорні пункти військ ООН, із концентрацією чисельної переваги в кілька разів. При цьому відзначалось, що китайці намагаються підповзати до окопів противника на дистанцію кидка гранати чи взагалі рукопашного бою, і що для них було нормальним просуватись в “трупо-метрах” через багатошарові загородження із колючого дроту.
Також у стилі дій “китайських добровольців” було намагатись “просочуватись” крізь шпарини в обороні південнокорейських підрозділів та військ ООН. Через що життєво необхідним ставало укріплювати позиції на всі 360 градусів, щоб не допустити раптового прориву китайських штурмовиків.
Виходячи описаного вище в попередніх абзацах – якщо Росія зможе наростити “живу масу” на полі бою за рахунок Північної Кореї, то для наших захисників також може стати актуальним вести фортифікаційні укріплення на всі 360 градусів.
