Не минає і дня, який би обійшовся без повідомлень про пошкодження чи спалення протиборствуючими політичними силами прапорів своїх супротивників.
А нерідко трапляються і випадки брутальної наруги над Державним прапором України. Нещодавно така звістка надійшла з Криму. Там група кращих військовослужбовців гірсько-піхотного батальйону окремої бригади берегової оборони встановила Держаний прапор України на горі Замана на висоті 1067 метрів над рівнем моря. Подолавши п’ятикілометровий шлях крутими підйомами через ліс, вони закріпили на вершині синьо-жовте полотнище розміром 2 на 3 метра, яке могли бачити всі мандрівники, які прямують до Південного берега Криму трасою Сімферополь – Ялта. Однак уже через чотири дні невідомі замінили цей прапор на радянський стяг із серпом і молотом. Того ж дня гірські піхотинці ліквідували цю червону ганчірку, а згодом виготовили новий Державний прапор і знову встановили його.
І майже одночасно у Донецьку вандали підпалили п’ять Державних прапорів України на флагштоках навпроти приміщення міськвиконкому. Що це – безчинство дурнів чи спланована провокаційна акція? З’ясувати це і знайти вандалів зобов’язані донецькі правоохоронці, до яких звернулося з офіційною заявою головне управління благоустрою і комунального обслуговування міськради.
Як правило, міліція не виявляє винних. Як виняток можна навести лише приклад Закарпаття, де правоохоронці міста Берегове затримали чотирьох молодиків, які, перебуваючи напідпитку, зняли жовто-синій прапор із будинку у центрі міста, а потім підпалили його під офісом місцевого штабу ВО “Свобода”.
Не пощастило в ці дні й державним прапорам Росії, яких особливо багато можна бачити у Криму та в Одесі. Вважаючи їх за символи окупаційної влади, українські націоналісти при кожній зручній нагоді зривають і нищать ці прапори. Так було і у Севастополі, коли після матчу вболівальники львівської команди «Карпати», яка з рахунком 1:0 програла місцевим футболістам, зірвали прапор Росії з одного з будинків, який орендує Чорноморський флот РФ, і спалили його. А одеські свободівці, що 14 жовтня у Києві брали участь у марші з нагоди створення Української повстанської армії, розірвали прапор Росії і витерли об нього ноги.
До речі сказати, що цього дня «війна прапорів» у столиці цим не обмежилася. Активісти КПУ, які зібралися біля пам’ятника Лєніну, спалили прапор УПА. У відповідь на це націоналісти – учасники маршу боротьби на честь 71-ої річниці створення УПА спалили на Михайлівський площі приблизно 10 прапорів КПУ та Партії регіонів.
Подібні обміни «люб’язностями» мені доволі часто випадає спостерігати і в Одесі під час акцій протесту, політичних мітингів і маршів. Пригадую, як представники організації «Молодіжна єдність» на протидію націоналістам, які саме відзначали день пам’яті героїв Крут, спалили біля приміщення Одеського національного університету ім. Мечникова чорно-червоний прапор ОУН-УПА. А свободівці цього ж дня на своєму мітингу спалили прапор із зображенням Йосипа Сталіна. Наступного разу націоналісти провели марш вулицями міста разом із фанатами футбольного клубу «Чорноморець», а по завершенню ходи спинились біля пам’ятника Тарасові Шевченку і публічно спалили там прапори Партії регіонів і КПУ. Не залишаються у боргу перед ними й українофобські місцеві організації. Та ж сама «Молодіжна єдність» відзначила цьогорічний день народження УПА антинаціоналістичним і антиєвропейським мітингом біля пам’ятника Кобзарю, фіналом якого стало спалення символу Української повстанської армії.
За українським законодавством публічна наруга над державними символами України карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років. Застосовуються такі покарання вкрай рідко, тож вандали, які паплюжать наш Державний прапор, здебільшого залишаються безкарними. А ось взаємознущання над партійною символікою в кращому випадку можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, а це не спрацьовує навіть як застереження для любителів такої популярної нині «війни прапорів».
Сергій Горицвіт.
