Відсутність стабільної допомоги від США озброєнням очевидно негативно впливає на забезпечення американських ЗРК ракетами, але чи є взагалі виходи з цієї ситуації й на скільки вона критична
Джерело: Defence Express
Начебто запаси зенітних ракет до систем ППО в Україні добігають кінця через відсутність допомоги з боку США. І якщо зараз збивається 4 з 5 ворожих ракет, то вже за пару тижнів цей показник зменшиться до 1 з 5.
Першоджерелом інформації є подкаст Ukraine: The Latest від The Telegraph, який посилається на власні джерела в Україні. І, на жаль, ці прогнози мають під собою підставу, хоча й спірні відносно точних строків.
З боку Defense Express просто розглянемо які основні зенітні ракетні системи зараз використовують ЗСУ. Починаючи від найбільш далекобійних до меншої дальності та із вказання типів ракет та країною виробником.
- Patriot (GEM+, MSE) – США
- SAMP-T (Aster 15, Aster 30) – Франція/Італія
- С-300 (5В55, 48Н6) – СРСР, згодом РФ
- IRIS-T – Німеччина
- MIM-23 Hawk – США
- “Бук” – СРСР, згодом РФ
- NASAMS (AIM-120, AIM-9) – США
- Skyguard-Aspide – країни ЄС
- С-125 – СРСР
- “Оса-АКМ” – СРСР, згодом РФ
- Crotale – Франція
- Стріла-10 – СРСР, згодом РФ.
- Avenger – США
Avenger
Як можливо побачити у переліку на американські системи припадає 4 з 13 систем, на радянські – 5, на європейські – 4. Звісно можливо додавати доволі рідкісні системи, наприклад британські ЗРК під AIM-132 ASRAAM, радянські та трофейні “Тори”, “Тунгуски”, звісно є ще гарматні Gepard, але на ситуацію загалом це впливає мало. Особливо, якщо згадати про те, які системи можуть перехопити балістичні та високошвидкісні ракети рашистів.
При цьому радянські системи вже можливо частково переводити у розряд умовно американських. Бо через цілком зрозумілий дефіцит ракет до них, що виробляються лише у РФ, їх мали перевести на американські ракети за проєктом FrankenSAM.
RIM-7
За ним мова йшла про інтеграцію до “Бука” американських ракет AIM-7/RIM-7, інтеграцію ракет Patriot до української РЛС, а також ще одну неназвану систему, за логікою, скоріш за все, “Оса-АКМ” та/або “Стріла-10”, бо мова йшла про інтеграцію AIM-9. В міру вичерпання запасів радянських ракет, кількість американських та залежних від постачань американських ракет становитиме вже до 9.
Також слід зауважити, що європейських ЗРК в Україні об’єктивно найменше. Навіть німецьких IRIS-T у наявності та очікується за публічною інформацією до 8, а NASAMS – близько 15. А “європейський аналог” Patriot – SAMP-T у кількості одного на двох зібрали Франція та Італія.
NASAMS та його AIM-120
І все це в умовах нестабільних постачань зенітних ракет від США. За 2,5 місяця 2024 року було виділено лише один позаплановий пакет на 300 млн доларів, в якому із засобів ППО зазначено лише ракети до Stinger, які використовуються в Avenger. Тим більше, в Пентагоні вже назвали його унікальним випадком пояснивши звідки у США взялись гроші.
Тобто без стабільної допомоги США все у будь-якій перспективі дійсно виглядає вкрай негативно. Але зрештою треба зважити на те, що частина американського озброєння передавалось за програмою USAI й воно, через його виготовлення чи відновлення оборонними компаніями, надходить із затримкою. Наприклад, БТР M1117 “доїхали” до ЗСУ лише зараз, хоча їх оголосили ще у листопаді 2022 року.
Також певні запаси американських ракет є у таких країнах, як Канада та звісно у європейському сегменті НАТО. А у США насправді є два резервні шляхи підтримки України озброєнням без затвердженого бюджету та генерального пакета допомоги. Але без затвердженого Конгресом фінансування – все це лише “пожежні” варіанти.
