Щороку в останню неділю червня відбувається проща до василіанського монастиря Святого Йосафата у м. Ґлен Ков, неподалік від Нью Йорка. Монастир Святого Йосафата — «колиска» Василіанського чину у Сполучених Штатах Америки, адже тут перебуває новіціят, звідки ченці-василіани розпочинають свій духовний подвиг.
Цьогорічна проща була присвячена 400-річчю мученицької смерті святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Венедикт Алексійчук, єпарх Чиказький. З ним співслужили: о. Василь Салковський, ЧСВВ, протоігумен Провінції Успіння Пресвятої Богородиці у США, о. Антоній Зубик, ЧСВВ, протоігумен Провінції святого Йосифа у Бразилії, о. Маврикій Попадюк, ЧСВВ, генеральний радник Василіанського чину святого Йосафата й представник протоархимандрита, а також о. Арсеній Крефер, ЧСВВ, економ Провінції святого Йосифа у Бразилії.
Під час проповіді владика Венедикт наголосив на превеликій, безмежній й безперервній любові Бога до людини. З іншого боку, коли людина відкривається й відгукується любов’ю до Бога, відповідає любов’ю на любов, то стає носієм Божої любові.
«Ось, наприклад, погляньмо на сьогоднішню погоду: хмарне небо закриває блиск сонця, — зробив коротке порівняння любові людини до Бога владика. — У захмарному небі не бачимо й не відчуваємо тепла сонця, хоч сонце ніколи не перестає світити. У нашому щоденному житті хмари гріха заважають нам відчути Божу любов, яка безперервно шукає нас. Відпуст у Ґлен Ков стає для всіх прочан нагодою себе очистити та зняти тінь гріха, щоб наново одягнутись у тепло й світло Божої любові до нас».
Відтак архиєрей навів кілька прикладів свідчень із життя святого священномученика Йосафата, коли його серце палало любов’ю до Бога й Божого люду.
Департамент інформації УГКЦ
за матеріалом о. Йосафата Коваля, ЧСВВ, для інформаційно ресурсу василіан
