Його звати Юрій. Йому 56. Він ветеран-афганець. На тій війні залишився без ноги. Та війна і досі його переслідує.
Вчора тут, на мирній Харківщині, він врятував півсотні людей в автобусі, вихопивши з рук у бухого мужика гранату ф1, якою той збирався підірвати себе і всіх навколо. Юрій встиг за ці чотири секунди до детонації. І тримав гранату годину до приїзду вибухотехників. І не знав – здетонує чи ні. І був готовий накривати її собою, якщо почує той самий, найстрашніший, останній “клац”, який означає – кінець.
Герої серед нас. Варто лише придивитися
І більше – ось тут:
