Не варто поспішати з остаточними висновками щодо коаліціади, оскільки про склад уряду досі йде торг не на життя, а на смерть. Зараз в керівництві країни розпочався традиційний для української політики процес, коли ідеї відходять на другий план, а первинним стає питання влади.
За великим рахунком, основні суперечки ведуться навколо постів, що дозволяють контролювати економіку і силовий блок. Цим також пояснюється той факт, що процес переговорів так затягнувся.
При цьому чутки множаться, і деякі говорять про окремі постаи і кандидатури зі стовідсотковою ймовірністю. Але досвід показує, що до появи остаточного рішення стверджувати нічого не можна. Все може бути переграно в останній і передостанній момент.
Про деякі кандидатури можна говорити з більшою часткою ймовірності: наприклад, Ольга Богомолець має всі шанси отримати МОЗ, про інших – з меншою, але давати прогнози по цілому ряду позицій – справа невдячна.
Народний фронт жорстко заявив, що Павло Петренко і Арсен Аваков повинні залишитися, але президент не хоче віддавати в руки союзників силовий блок. Думаю, він побоюється, як б не з’явився комбат, який заявить, що караул втомився, і панам варто звільнити приміщення.
Крім того, президентська сторона хоче отримати всі агентства і відомства-регулятори.
Якщо ж говорити про стійкість коаліції, то це поняття досить умовне. Найближчі місяці стануть великим випробуванням на міцність для новоствореного союзу, особливо враховуючи характер відносин між президентом і прем’єром.
Думаю, спокуса повісити всіх собак за економічні проблеми в країні на прем’єра буде дуже великий. Тим більше під час виборчої компанії він охоче говорив про те, що готовий взяти на себе таку відповідальність. Тому не виключений варіант, що до весни Арсенія Яценюка спробують злити.
Великого запасу міцності у цієї коаліції я не бачу. Крім традиційних амбіцій і інтриг, поточна ситуація в країні – серйозні економічні проблеми на тлі триваючої війни – стануть основним викликом для коаліції.
Дописувач:
