Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!
Ісус воскрес із мертвих. Христос воскрес!
По всьому світі у Церкві відлунює це звіщення, разом із піснепівом “Алилуя”: Ісус є Господь, Отець воскресив Його і Він назавжди живий посеред нас. Алилуя!”.
Сам Ісус наперед провістив Свою смерть і воскресіння за допомогою образу зерна пшениці. Він казав: «Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе» (Ів 12,24). Ось, саме це і трапилося: Ісус, пшеничне зерно, посіяне Богом у борознах землі, померло, вбите гріхом світу; два дні перебувало в гробі; але ця Його смерть вміщала всю могутність Божої любові, яка вирвалася назовні та явилася третього дня, того самого, який святкуємо: в Пасці Христа Господа.
Ми, християни, віруємо та знаємо, що Христове воскресіння – це справжня надія світу, яка не розчаровує. Це сила пшеничного зерна – ота сила любові, яка знижується та віддається до кінця, і яка дійсно оновлює світ. Ця сила також і сьогодні приносить плід в борознах нашої історії, позначеної багатьма несправедливостями та насильствами. Приносить плоди надії та гідності там, де існує нужда та виключення, де є голод та немає роботи, серед біженців та шукачів притулку, часто відкинених актуальною культурою відкинення немов непотребу, серед жертв торгівлі наркотиками, торгівлі людьми та рабства наших часів.
І сьогодні ми просимо плодів миру для всього світу, починаючи від улюбленої та скривавленої Сирії, населення якої виснажене війною, якій не видно кінця. В цю Пасху нехай же світло Воскреслого Христа просвітить сумління всіх політичних та військових керівників, аби без зволікань покласти край триваючому винищенню, щоб було пошановане гуманітарне право й були вжиті заходи для полегшення доступу до допомоги, якої ці наші брати й сестри терміново потребують, одночасно, запевнюючи відповідні умови для повернення перемішених осіб.
Плодів примирення випрошуємо для Святої Землі, що також і цими днями зранена відкритими конфліктами, які не щадять беззбройних, для Ємену та всього Близького Сходу, аби діалог та взаємна пошана переважили над поділами і насильством. Нехай же наші брати й сестри в Христі, які часто зазнають сваволі та переслідувань, зможуть бути світлими свідками Воскреслого та перемоги добра над злом.
Цього дня випрошуємо плодів надії для тих, які прагнуть гіднішого життя, насамперед, у тих частинах Африканського континенту, що страждають від голоду, місцевих конфліктів та тероризму. Нехай же мир Воскреслого зцілить рани в Південному Судані: відкриє серця на діалог та взаєморозуміння. Не забуваймо про жертви цього конфлікту, насамперед, про дітей! Нехай не забракне солідарності з багатьма людьми, змушеними залишити свої землі, та позбавленими найнеобхіднішого для життя.
Плодів діалогу випрошуємо для Корейського півострова, аби переговори, що саме тривають, сприяли гармонії та примиренню регіону. Нехай же ті, на кому лежить безпосередня відповідальність, діють мудро та розсудливо задля сприяння добру корейського народу та збудування взаємин довіри в лоні міжнародної спільноти.
Плодів миру просимо для України, аби зміцнювалися кроки на користь згоди та були полегшені можливості для здійснення гуманітарних ініціатив, яких потребує населення.
Плодів розради випрошуємо для венесуельського народу, що, як пишуть його пастирі, живе на своєрідній “чужині” у власній країні. Нехай же силою Воскресіння Господа Ісуса він зможе віднайти справедливий, мирний і людяний шлях для того, щоб якнайшвидше вийти з політичної та гуманітарної кризи, яка його терзає, і нехай не забракне гостинності й допомоги для тих його дітей, які змушені покинути свою батьківщину.
Нехай же Воскреслий Христос принесе плоди нового життя дітям, які з причини війн і голоду зростають без надії, позбавлені освіти й медичної допомоги, а також для похилих віком, відкинених, немов непотріб, егоїстичною культурою, яка відсуває набік того, хто не є «продуктивним».
Плодів мудрості випрошуємо для тих, які в усьому світі мають політичну відповідальність, аби вони завжди шанували людську гідність, з посвятою віддавалися на служіння спільному добру й забезпечували розвиток і безпеку своїм громадянам.
Дорогі брати й сестри,
також і до нас, як і до жінок, що прибігли до гробу, звернене це слово: «Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес!» (Лк 24,5-6). Смерть, самотність і страх вже не є останнім словом. Існує слово, яке йде далі і яке може вимовити лише Бог: це слово Воскресіння (пор. Іван Павло ІІ, Слово на завершення Хресної дороги, 18 квітня 2003). Силою Божої любові воно «перемагає зло, змиває провини, повертає грішникам невинність, радість – пригнобленим, розвіює ненависть, підкоряє могутніх, поширює згоду та мир» (Пасхальне Послання Exultet).
Благодатної всім Пасхи!
