Науковцями зі Сполучених Штатів Америки були проведені дослідження останків людей, які жили в Середньовіччі, для того, щоб визначити, як відбивається вплив голоду на людині. Після підбиття підсумків наукові відомості були розміщені фахівцями в .
Медики детально вивчили людські останки, які були виявлені в Лондоні незадовго до і після епідемії чуми. На думку експертів, спільні поховання громадян є свідченням стихійного нещастя голоду, а окремі могили заповнилися у спокійний період. Крім цього, дослідники виявили два показника пережитого стресу, а також з’ясували, з якою частотою вони спостерігались в обох групах поховань.
Висновки вчених виявилися неоднозначними. У найважчі часи частіше, ніж зазвичай, можна помітити найперше свідчення про те, що трапився стрес — гіпоплазія емалі (недорозвиненість зубної емалі через стрес, неповноцінний раціон, або травми під час формування зубів). Наступним показником є розростання кісткової тканини.
Один з учасників наукової роботи Саманта Юссі розповіла, що людські кістки під час переживання стресу починають розростатися. Подібне явища помічалося, в основному, в сприятливий період, що стало незрозумілим для знавців.
Після проведення дослідження професори припустили, що люди, у яких була виявлено ця відмінність, не були хворі абсолютно нічим.
Висновки роботи надають можливість творцям проекту розповісти, яким чином суспільство повертається в колишнє русло після важких часів.
