Ватиканський дипломат про заборону ядерної зброї як важливий крок до миру

«Це важливе голосування – новий крок у пошуках миру», – так архиєпископ Сільвано Томазі, колишній представник Святого Престолу при ООН, а сьогодні – делегований секретар Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові, прокоментував схвалення 122-ма країнами ООН Договору про заборону ядерної зброї.

Формально прийнятий документ забороняє використання ядерної зброї. В голосування, яке відбулося 7 липня 2017 р., не брали участі країни, які володіють ядерною зброєю, як і країни, що входять до НАТО. На їхню думку, цілі документу є наївними й недосяжними, зокрема, на тлі ядерних випробувань Північної Кореї.

Спілкуючись з нашим колегою Фабіо Колаґранде, архиєпископ Томазі розповів, що вже протягом кількох років деякі країни, включаючи і Святий Престол, трудилися над тим, щоб заборонити не лише використання, але й володіння ядерною зброєю. «Цей шлях, – сказав він, – особливим чином розпочався після зустрічі у Відні в листопаді 2014 року, звертаючись до учасників якої за посередництвом послання, Папа Франциск наполіг на тому, що не є розумним узалежнювати безпеку від володіння ядерними озброєннями, а придбання і володіння ядерною зброєю чи ядерними вибуховими пристроями названо дійсно неприйнятним. Згідно з новим трактатом, цього не можна чинити».

Відповідаючи на запитання журналіста про те, що країни, які володіють такою зброєю, не брали участь ні в голосуванні, ні в працях комісії, яка приготовляла документ, Ватиканський дипломат погодився, що прийняття такого Договору згаданими країнами вважається дещо ідеалістичним. Але в цій ситуації, на його думку, слід було заповнити юридичну пустку.

«Якщо візьмемо до уваги, що хімічна і біологічна зброя, протипіхотні міни, касетні бомби належать до озброєнь, які виразно заборонені міжнародними конвенціями, натомість практично нічого не було, майже юридична пустка, щодо ядерної зброї, яка є набагато нищівнішою від тих озброєнь, які заборонені згаданими конвенціями, бачимо, що розпочинається шлях в напрямку створення ментальності, яка з часом приведе до усвідомлення того, що безпека країни чи всіх країн полягає не у володінні ядерною бомбою, але в тому, що жодна країна її не матиме», – зазначив архиєпископ Сільвано Томазі.

«Чому Святий Престол, а також європейські та американські єпископи виступають проти політики ядерного стримування, якою досі завжди виправдовувалося володіння ядерною зброєю? Чи цей принцип втратив свою дієвість?» – було останнє запитання, на що ватиканський дипломат відповів:

«Під час холодної війни стримування було прийняте як один із способів встановити рівновагу, яка б запобігла практичному використанню ядерних озброєнь. Обставини змінилися: незважаючи та “Угоду про непоширення”, маємо деякі країни, що додали до своїх арсеналів атомну бомбу, як от Пакистан, Індія, Ізраїль, а тепер ще й Північна Корея. Але ми повинні зважати на те, що ця взаємна загроза смерті є дорогою, на яку повинен ступити людський рід, шляхом, на який слід ступити, є співпраця та шукання постійного діалогу через дієві міжнародні структури. Безпеку гарантує діалог, а не сила».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

19 − sixteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh