Щирий і шанобливий діалог є тим, що дає змогу прийняти іншого в його відмінностях, визнаючи його ідентичність та місію: разом прямуючи вперед, збагачуємося, один з огляду на іншого. Для того, щоб вести діалог, необхідно залишатися стійкими у власній ідентичності та визнавати ідентичність іншого. Справжній діалог присутній в динамізмі Втілення, через який Бог веде діалог з людиною та шукає її, аби встановити з нею стосунки спасіння.
Переговори, натомість, згідно з Папою Франциском, це практичній процес, в рамках якого кожен намагається щось отримати від іншого: переговори завжди є, як кажуть, «розрізанням торта», але це повинно відбуватися таким чином, аби з цього всі вийшли «переможцями». Тому, кожні переговори та кожне досягнуте під час них порозуміння, виявляються недосконалими, тимчасовими, перебувають в постійному розвитку, немов ланки довгого процесу, що твориться з бігом часу.
В послідовності зі своїм стилем відкритої та шанобливої комунікації, прийняття іншого в його відмінностях, визнання ідентичності та місії кожного, Папа Франциск приєднався до зусиль, спрямованих на розвиток і підтримку офіційного діалогу з китайським урядом. Таким чином розпочалися справжні та властиві переговори, що, насправді, ніколи не були простими та були свідками припинень, навіть і раптових. У дійсності, траплялося так, що обидві сторони, з одного боку, повторювали свої добрі наміри вести діалог та досягнути порозуміння, але з іншого, пізніше, в момент досягнення згоди, зупинялися з огляду на якусь перешкоду.
У цьому контексті вартує визнати, що добра частина Церкви в Китаї, не лише так звані «офіційні» спільноти, але й «неофіційні», прихильна до розпочатого процесу діалогу. Хоч говорити про відсотки ризиковано, але можна навести думку китайських єпископів, визнаних і невизнаних урядом, які висловилися на підтримку відновлення діалогу та ймовірного укладення Угоди.
Один з єпископів, визнаних урядом, який дуже позитивно прийняв звістку про відновлення діалогу між Китаєм та Святим Престолом, розповів, до більшість католиків підтримує Папу та діалог і неустанно молитися за те, щоб вдалося досягнути порозуміння.
З іншого боку, також і єпископ з-поміж невизнаних урядом стверджує, що відновлення діалогу – це добра річ: далі, очевидно, слід дивитися на факти, не лише на слова; але зустрічатися та розмовляти краще, ніж не зустрічатися, бо лише зустрічаючись і спілкуючись можна вирішувати проблеми.
Саме в цьому й полягає динамізм і важке мистецтво діалогувати: діалог дає змогу наблизитися, пізнати ідентичність іншого та дати йому пізнати свою, так що під час діалогу об’являються взаємні наміри, виходячи за межі загальноприйнятих слів. Й цілком нормально, що в динамізмі діалогу сторони, іноді, віддаляються з огляду на відчуття, що поступилися іншому надто багато, відмовились від своїх законних вимог чи задля прагнення краще пояснити свої очікування, наново їх представивши та домагаючись.
Для досягнення вирішення, яке буде прийнятним для обох сторін, вони повинні, однак, змінити, врешті-решт, те, що є надмірним в їхніх очікуваннях. В тому, що стосується Церкви, це означає, що вона може розрізняти між тим, що є суттєвим для християнської віри й тим, що не є таким. Серйозний і автентичний діалог діятиме лише тоді, коли кожна сторона приймає протилежну, шанує динамізм дискусії та зіставлення різних думок та намагається зрозуміти добрі аргументи, що лежать в основі відмінних пропозицій вирішення проблем.
Все це може виявитися також дуже складним. Лише в дусі взаємної довіри та великодушності можна втримати ритм діалогу в процесі численних і часто виснажливих засідань, що є частиною переговорів. Обидві сторони повинні підтримувати цей відповідальний підхід, зберігати спокій, коли порозуміння здається далеким чи навіть недосяжним, зміцнювати незначні кроки для наближення, завжди зберігати позитивну поставу, що підтримує зростання довіри в щирості протилежної сторони.
Як каже Папа Франциск, «дійсність завжди вища понад ідеєю».
Переклад: о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ
—————
Це стаття із серії публікацій, присвячених діалогові між Святим Престолом та Китаєм, приготованої редакцією VaticanNews у співпраці з Державним Секретаріатом.
