Вакуумні технології, поза всякими сумнівами, дозволяють значно розширити лікувально-оздоровчий вплив холістичного масажу, і тому роботі з різними типами вакуумних засобів приділяють велику увагу в будь-якому масажному курсі.
В основі дії вакуумної терапії лежить фізична властивість будь-якої рідини спрямовуватися із зони більш високого тиску в зону більш низького тиску. Причому, чим більший низький тиск ми маємо, тим більше рідини туди спрямовується.
Банка створює саме таку область низького тиску (або вакуум), в яку згідно із законами фізики спрямовуються рідини: міжклітинна рідина, кров і лімфа.
Чим сильніше ми “засмоктуюємо” банкою шкіру, тим більше крові і лімфи залучається до цього місця з тканин.
При роботі з масажними банками і вакуумними масажерами, стикаються з таким явищем, як синці. Вакуумний вплив залишає на тілі синці, смуги, почервоніння, червоно-синьо-фіолетові “розводи”, які часом лякають людей, або принаймні вводять в сумнів – це добре чи ні, правильно це чи ні?
Історія синця :
Виявилося, що ставлення до синців на сході і заході – різне.
Захід боїться синяка як чорт ладану.
А ось на сході існують цілі системи, засновані на потужному цілющому потенціалу синця.
Так Так! Саме ось так: ЦІЛЮЩИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИНця! Ні більше, ні менше!
Найбільше ця “синцева тема” опрацьована в китайській медицині – вакуумні технології, ударні, скребкові (масаж гуа-ша).
На відеозаписах майстер-класів китайських лікарів видно, які синці вони залишають на тілах пацієнтів.
Або це червоно-сині розводи від скребкової техніки гуа-ша.
Власне здавна були відомі найрізноманітніші лікувальні технології, пов’язані зі штучним створенням синця. Наприклад такі технології описуються в найцікавішій книзі П.Торен, “Народна медицина і психологія”, в якій описуються традиції народної медицини початку ХХ ст. – Ще до “медичної ери”. І ось там є така технологія: коли селянин надривав живіт, то його клали на спину в солому, закривали соломою так, щоб був відкритим лише оголений живіт. Насипали на живіт проса і пускали туди курей. Кури, вищипуючи просо, створювали на животі суцільну гематому. І дуже скоро селянин відновлював свою працездатність.
Теж саме стосувалося і надривання спини, тільки в цьому випадку людина клалася в солому на живіт, а відкритою залишалася спина. Кури скльовували просо зі спини, залишаючи на ній суцільну гематому. І це теж призводило до швидкого відновлення працездатності.
Можна собі уявити, наскільки жорсткою була ця техніка і наскільки “вражаючою” була така гематома на животі або спині – будь-яка вакуумна методика “відпочиває”.
Крім цієї оригінальної технології, відомі найрізноманітніші варіанти вистукування, вибивання, виляскування – як просто руками, так і з використанням різних приспособлень – від дерев’яних ложок до поліна. І суть всіх цих технологій одна – створення штучної гематоми.
Ну і нарешті найближча до нас тема з “історії синця” – це наші рідні медичні скляні банки з дитинства, які нам ставили щоразу при застуді.
Вони теж залишали синці – часом ще й які, і які для всіх оточуючих були абсолютно в порядку речей. І нікому тоді в голову не приходило навіть заїкнутися з цього приводу, що мовляв, лікар або медсестра, яка своїми банками наставила дитині синців – непрофесійна і некомпетентна.
Отже, вивчення історії питання показало, що синець сам по собі благо.
Тепер потрібно з’ясувати, який же, власне, механізм лікувальної дії синяка? Методики, описані у Торен і в китайських джерелах – це просто емпірика. У тих же китайців нормальне ставлення до синців настільки природне і настільки зазвичне з самого дитинства, що там ні у кого немає потреби вникати в механізми, цілком достатньо того, що воно реально працює вже не першу тисячу років …