Важкі питання: Таїнства для некатоликів

ПИТАННЯ: Чи може некатолик сповідатися католицькому священику і причащатися в католицькій церкві?

ВІДПОВІДЬ:

У документі, опублікованому Національним відділом з екуменізму і міжрелігійного діалогу при Італійської єпископської конференції, детально викладаються принципи і підстави пастирського підходу до віруючих, що належить до православних Церков.

По-перше, підкреслюється, що східні Церкви, які не перебувають в повній єдності  з Католицькою Церквою, мають дійсні Таїнстви, забезпечені апостольською наступністю. Однак існує тісний зв’язок між церковною єдністю і  єдністю таїнств, тому в цілому тут діє правило: католицькі священнослужителі уділяють Таїнства законним чином тільки католикам, а католики, в свою чергу, приймають Таїнства законним чином тільки від католицьких священнослужителів.

Але в цьому параграфі, як ми бачимо, мова йде про законність, про правило, а не про дійсність самих Таїнств. Католицька Церква допускає спілкування в Таїнствах, – особливо Євхаристії, Покаянні і Єлеопомазанні хворих, – з іншими Церквами і церковними громадами, при певних умовах і в особливих обставинах. У документі говориться, що мова йде про Таїнства, які уділяються окремим людям, а саме тим християнам, які виявляють «віру, яка повністю відповідає вірі Католицької Церкви в області того Таїнства, про яке вони просять і при наявності серйозної духовної потреби в ньому для вічного спасіння . Ця потреба, – читаємо в тексті, – відноситься до більш тісного єднання з Христом, а значить, має на увазі більш глибоку прихильність до Христової Церкви». Якщо віруючий має справжню віру в дане Таїнство і серйозну духовну потребу, якщо він має відповідний намір і належним чином підготовлений до плідного прийняття освячуючої благодаті, то він може приступити до Таїнства, в тому числі і Таїнства Покаяння, з усіма наслідками, тобто отримати також прощення гріхів.

В душпастирському листі керівництва Італійської єпископської конференції перераховуються умови, при яких католицький священнослужитель уділяє Таїнства православним. Відносно сповіді такими умовами є спонтанне прохання про це Таїнство, належне розташування і серйозна духовна потреба, – про що ми вже згадували. Кожен священик повинен сам визначити, наскільки той чи інший випадок відповідає цим умовам. Наприклад, якщо у православного віруючого немає можливості сповідатися православному священику, він може сповідатися католицькому священику. Але в документі наводиться і такий приклад: коли православний не приступає до Сповіді у священика своєї Церкви в силу «індиферентизму або церковного релятивізму», – попросту кажучи, людині «все одно», – такий випадок не відповідає умовам для прийняття сповіді у православного, також і через «ризик викликати підозри в прихованому прозелітизм», йдеться в документі Італійської єпископської конференції. При оцінці конкретних ситуацій, стверджується в документі, слід «виключити полемічні або синкретистські настрої» каяльника, який свідомо не бажає підходити до священика власної Церкви.

Далі в Листі описуються деякі складності в зв’язку зі сповіддю православного віруючого  у католицького священика. Ці труднощі виникають через відмінності в звершенні Таїнства Покаяння у православних і католиків. Наприклад, розведений православний, який вступив у повторний шлюб, не може отримати відпущення гріхів у католицького священика, об’єктивно перебуваючи в гріховній ситуації. Тому навіть якщо такий віруючий сповідається в своїх гріхах і католицький священик, перебуваючи в невіданні з приводу його другого шлюбу, дасть йому відпущення гріхів, таке відпущення буде об’єктивно недійсним. У той же час некатолик не зобов’язаний сповідатися в порушеннях суто церковних приписів, які зобов’язують тільки тих, хто був хрещений в Католицькій Церкві або прийнятий в її лоно (згідно 11 канону Кодексу канонічного права або канону 1490 Кодексу канонічного права Східних Церков).

Інша справа з протестантами. Навіть якщо припустити, що по відношенню до них можуть застосовуватися ті ж правила, що перераховані вище, насправді наявність умов, необхідних для законної сповіді протестанта, практично неможлива. Таїнство Покаяння і віра в відпущення гріхів на сповіді не є частиною віри протестантських Церков. І якби навіть знайшовся віруючий протестант, який би щиро вірив у все це, він би в точності відповідав тому опису неприпустимих випадків, про який йшла мова вище: це віруючий з «полемічними і синкретичним» настроями, який, ймовірно, не зовсім поділяє віру своєї власної Церкви, – але в той же час не може зробити крок до повноти віри, приєднуючись до Католицької Церкви.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

5 − 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh