Чому Католицька Церква не визнає повторних шлюбів?

ПИТАННЯ: В Євангелії від Матея (5,32) стверджується: «Хто відпускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу; і хто одружується з розведеною, той чинить перелюб». З цих слів випливає, що все-таки розлучення і повторний шлюб можливий в одному випадку: в разі зради одного з подружжя. Чому ж тоді Католицька Церква не визнає повторних шлюбів?

ВІДПОВІДЬ: З слів Ісуса Христа не випливає можливість розриву подружніх уз. Інакше Він суперечив би Самому Собі. Його волю про це ми ясно можемо побачити в XIX розділі Євангелія від Матея: «І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи з всякої причини дозволено чоловікові розводитись з жінкою своєю? Він сказав їм у відповідь: Чи ви не читали, що Той, Хто створив спочатку чоловіка і жінку створив їх? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом, так що вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог поєднав, людина нехай не розлучає».

Таке ж недвозначне твердження звучить і в Євангелії від Марка, глава 10: «Отже, що Бог поєднав, людина нехай не розлучає. Вдома про це учні знов запитали Його про те ж. Він сказав їм: Хто дружину свою відпускає, і одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею. І коли жінка покине свого чоловіка, і вийде за іншого, то чинить перелюб».

А ось слова з Євангелія від Матея:

«Хто відпускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу; і хто візьме шлюб з розлученою, той чинить перелюб». У XIX чолі євангелист Матей передає слова Ісуса так: «Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб І хто одружиться з розведеною чинить перелюб». Сумнів виникає саме з слів «крім провини перелюбу». У грецькому звучить як porneia.

Наведемо тут одне з найавторитетніших тлумачень до цього уривку – тлумачення з «Єрусалимської Біблії».

По-перше, якщо порівняти паралельні тексти, – а саме Мк 10,11, Лк 16,18 і 1 Кор 7,10, – то важко повірити, що у всіх цих уривків уточнення Ісуса було усунуто. Швидше за все, навпаки: один з останніх
редакторів першого Євангелія від Матея – ввів цей додаток: «крім  провини розпусти». Ймовірно, це було зроблено у відповідь на рабіністичну суперечка (між школами тлумачення Гилеля і Шаммая), яка стосувалася допустимості розлучень. Це видно і по контексту – в 3 вірші 19 розділу Євангелія від Матея говориться: «І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи з будь якої причини дозволено чоловікові розлучатися з дружиною своєю?» Це ж питання могло цікавити юдеохристиянську спільноту, до якої звертався євангелист Матей. Таким чином, тут можна говорити про помісне і тимчасове церковне рішення.

Значення слова «porneia», вжитого в давньогрецькому тексті, підтверджує ці міркування. Деякі тлумачі схильні бачити в цьому слові перелюб, зраду, і знаходять в цьому дозвіл розлучатися в подібних випадках. Така думка православних і протестантських Церков. Але в такому значенні повинно було б бути вживате інше слово, а саме moicheia. Найбільш правдоподібним значенням слова porneia є шлюби, укладені між євреями і язичниками. Вони були заборонені згідно з Книгою Левіт. За часів Ісуса були нерідкі випадки, коли жінка-юдейка залишала чоловіка, щоб жити з більш забезпеченим римським солдатом. Крім того, Закон дозволяв дати дружині розлучення, якщо в ній було щось погане. У книзі Второзаконня про це йдеться, що розлучення можливе, «якщо вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ». Але за часів Ісуса Закон інтерпретувався також на користь дружини, якщо вона помічала в чоловіка щось погане, «неприємне», як читаємо в тексті Синодального перекладу. Цим «поганим» могло бути, зокрема, убоге майно чоловіка, на противагу майну римського солдата – прозеліта, який симпатизує юдаїзму. Подібний союз вважався незаконним, нарівні з інцестом, через це він признавався не шлюбом, а прелюбодійним співжиттям. Саме таке значення має в цих текстах слово porneia, вжите в Євангелії. Таким чином, в словах «крім провини перелюбу» мова йде не про допустимість розлучення, а про необхідність порвати незаконні зв’язки, фальшиві шлюби.

Єрусалимська Біблія дає ще одне тлумачення цій фразі. Згідно з цим тлумаченням, уточнення Ісуса відноситься не до розлучення, а до поділу подружжя – без права укладати повторний шлюб. Поділ подружжя – те, що в канонічному праві називається separatio, – було незнайоме юдаїзму. Але вчення Ісуса зажадало нового рішення, яке вже малося на увазі святим Павлом в 1 Кор 7,10-11: «А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком, – якщо ж розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм, – і чоловікові не залишати дружини своєї».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

fifteen + five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh