ПИТАННЯ: Людина наділена свобідною волею, а в разі гіпнозу вона вимикається. Чи гріх вводити людину в гіпноз або погоджуватися самому бути об’єктом сеансу гіпнозу?
ВІДПОВІДЬ: Гіпноз не входить в сферу актуальних досліджень, що проводяться сьогодні в церковних наукових установах, – також і тому, що гіпноз не набув великого поширення в клінічній практиці. Однак в минулому Церква висловлювалася на цю тему. 24 лютого 1957 Папа Пій XII в промові «Три морально-релігійних питання, що стосуються знеболювання», назвав гіпноз допустимим з точки зору християнського віровчення, але тільки в тому випадку, коли він служить клінічній меті. Для іншого ж використання практика гіпнозу неприпустима.
У цій промові Папа Пій XII зауважує, що за допомогою наркотичних препаратів, а також гіпнозу порушується свідомість людини. Гіпноз, який Папа називає «психічним анальгетиком», за його словами, не представляє з моральної точки зору відмінностей від інших типів наркозу. Зокрема, Пій XII згадує про застосування гіпнозу для знеболювання пологів.
