Робота за вахтовим методом і звичайна п’ятиденка по-різному розподіляють час між домом і роботою. За графіком «15 на 15» або «місяць через місяць» повних днів удома за рік виходить більше, ніж у того, хто працює з понеділка по п’ятницю. Але ці дні інакше організовані, і це відчуває вся сім’я.
Скільки повних днів удома дають різні графіки
За п’ятиденного робочого тижня за рік набирається приблизно 104 вихідні дні. Якщо додати до них відпустку близько 17 робочих днів, виходить орієнтовно 120 повних днів, коли людина весь день удома. Решта часу — це вечори після роботи, яких близько 240 на рік.
При вахтовому графіку «15 на 15» або «30 на 30» працівник проводить удома приблизно половину року — близько 182 днів. Відпустка при цьому надається додатково до цих днів. Однак частину цього часу забирає дорога до місця роботи й назад.
За короткої вахти «15 на 15» за рік виходить 12 поїздок туди й назад, за місячної — 6. Якщо на дорогу в кожен бік іде по одному дню, то при «15 на 15» вдома залишається близько 158 днів, при «30 на 30» — приблизно 170. А от графік «два місяці через місяць» за кількістю повних днів удома майже не відрізняється від п’ятиденки — близько 120.
Водночас у вахтовика немає звичайних вечорів удома половину року. А «кожен вечір удома» при п’ятиденці не завжди означає, що батько реально бачить дітей.
Так, дружина гірника розповідала, що коли сім’я жила в селищі при руднику, чоловік працював по 12 годин: він ішов до того, як діти прокидалися, і повертався, коли вони вже спали. Зрештою родина повернулася до міста, а чоловік перейшов на вахту. Інший батько-вахтовик, навпаки, зазначав, що тепер може відвідувати шкільні заходи дитини — на п’ятиденці це було б неможливо.
Як влаштований міжвахтовий відпочинок
Два тижні вдома після вахти часто сприймаються як подарунок, але фактично це відпочинок, відпрацьований наперед. На вахті зазвичай працюють без вихідних, зміна може тривати до 12 годин. Усе, що людина перепрацьовує, потім перетворюється на дні вдома.
По суті, два тижні по 12 годин роботи — це й є ті самі два тижні відпочинку. Тому тривалий період удома — не додатковий бонус, а інша форма розподілу вже відпрацьованого часу.
Тривалість вахти: від двох тижнів до кількох місяців
В Україні найчастіше згадують графік «15 на 15». Але що далі розташований об’єкт, то частіше застосовують «місяць через місяць»: часто міняти людей дорого й довго. У моряків далекого плавання рейси можуть тривати по три-чотири місяці.
На суходолі в Україні вахта за правилами не повинна перевищувати місяць, а у виняткових випадках може тривати до двох місяців.
Як графік впливає на сім’ю: розлуки, повернення і конфлікти
Однозначної відповіді, який графік легший для сім’ї, немає. Особливо важкими є «стиснуті» варіанти, де робота триває значно довше, ніж відпочинок, наприклад чотири тижні через один.
Досвід дружин гірників показує, що й надто короткі цикли не завжди полегшують життя. Напруження в них було сильнішим при графіку «7 через 7», ніж при «14 через 14». Кожен приїзд і від’їзд — окреме емоційне потрясіння, і при короткому циклі таких переходів просто більше.
Найважчими часто стають дні перед від’їздом і перші дні після повернення, коли всі знову звикають одне до одного. Саме в ці періоди сварок буває більше. Навіть після тижневої розлуки, за спостереженнями, щоб знову відчути близькість, може знадобитися два-три дні. Тому формальні «пів місяця вдома» не дорівнюють пів місяця повноцінного сімейного життя.
Норвезькі дослідники опитали дружин моряків, які йдуть у рейс на місяць-півтора. Перед від’їздом чоловіка часто нервувала приблизно третина з них, а коли він повертався — лише 11%. Столько ж, близько третини, часто хвилювалися через те, що не знали точної дати від’їзду.
При цьому сама тривалість розлуки й кількість днів удома турбували їх значно менше. Серед головних незручностей називали раптові зміни графіка та навчання, призначене впритул до сімейних свят. За відчуттями матерів, дітям було легше, ніж їм самим. Водночас чотири з десяти дружин визнавали, що хоча б іноді поступаються в суперечках, бо чоловік скоро знову поїде.
Як змінюється розподіл ролей удома
Поки вахтовик на роботі, усі термінові рішення — дім, діти, побутові питання — лягають на іншого дорослого, зазвичай дружину. Сумують майже всі, але багатьох дружин моряків найбільше турбувало інше: якщо щось станеться, розбиратися доведеться самій.
Найскладнішим у вихованні дітей батьки називають постійне перемикання: то вони разом, то один із них сам. Щоразу доводиться наново домовлятися, хто за що відповідає. За час відсутності чоловіка в дружини формується власний порядок, і більшість зберігає його й тоді, коли чоловік повертається.
Чотири з десяти жінок зазначали, що рішення, ухвалені без чоловіка, хоча б іноді стають приводом для суперечок після його приїзду. Водночас багато хто бачить у такому житті й плюси: є час для себе, поки його немає, і є час удвох, коли він удома. Одна з дружин описала це так: «У мене два життя, і в обох свої плюси й мінуси».
Окрема тема — образ «тата-свята». Поки батька немає, дисципліна тримається на матері. Повернувшись, він хоче залишатися для дітей героєм і уникає покарань, і тоді мама стає єдиною суворою фігурою в домі. Це може призводити і до неслухняності дітей, і до конфліктів між батьками.
Для дітей вахтовий режим теж щось змінює. Вони можуть брати на себе нові обов’язки — наприклад, читати молодшому перед сном чи годувати собаку — і пишатися цим.
Що може підтримати сім’ї вахтовиків
Досвід родин, де один із батьків працює вахтовим методом, показує кілька речей, які допомагають легше переживати розлуки й повернення.
- Домовлятися наперед про складні дні. Свята без нього, дні перед від’їздом, перші дні після приїзду — краще обговорити заздалегідь, поки емоції не загострені. Чим раніше відомий графік, тим легше це зробити.
- Узгоджені правила для дітей. Важливо, щоб для дитини не було двох різних систем: що дозволено з мамою, має бути дозволено й з татом, і навпаки.
- Щоденний зв’язок. Фото дітей, відеодзвінки або хоча б короткі телефонні розмови допомагають зберігати відчуття присутності. Важливо, щоб вахтовик мав можливість зателефонувати додому тоді, коли це потрібно, і поговорити без сторонніх.
Для дітей фахівці радять прості, але наочні речі, які допомагають орієнтуватися в часі й зберігати контакт із батьком.
- Календар, де видно, коли тато їде й коли повернеться, — діти можуть відмічати або заклеювати наліпками дні до зустрічі.
- Спільна справа, якою батько й дитина займаються, коли він удома. Потім про неї можна говорити телефоном.
- Відео на телефоні, де тато читає улюблену казку на ніч.
- Записка від нього до свята, яке він пропустить.
Після повернення важливо не намагатися «компенсувати» відсутність великою кількістю подарунків. Дітям насамперед потрібен час разом і відчуття, що батько знову включений у їхнє повсякденне життя.
