З давніх давен алкоголь вважають викрадачем розуму. Тому що немає яду більш підступного як алкоголь. Підточуючи творчі сили людини, розхитуючи її здоров’я, залишаючи її моральних принципів, він несе горе і тому, хто п’є, і тим, хто її оточує, стає злом для особи, для сім’ї, для суспільства.
П’янство приводить до важких травм, до жорстоких злочинів. А скільки сліз пролито жінками, у котрих п’ють чоловіки, матерями, у котрих п’ють сини, дітьми, у котрих п’ють батьки. А скільки залишилося дітей-сиріт при живих батьках, котрі позбавлені батьківства через п’янство. А скільки втрачено надій, потоплено мрій і планів, скільки загублено талантів, скільки не склалося людських доль.
П’янство не можна відмінити, так як не можна відмінити нещасну долю. Алкоголізм – це хвороба. Щороку у світі жертвами алкоголю стають 2,3 млн. людей.
Проблема поширення алкоголізму загострюється. І тривожить ще одне: алкоголізм помолодів. Тому б’ють уже на сполох, крім медиків, і священники.
Шостого травня, котрий рік поспіль, рух “За тверезість життя” комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я організував Всецерковну прощу “Дорогою зцілення” до Унівської Святоуспенської Лаври, що в селі Унів Львівської області.
Проща була присвячена молитві за утвердження нашого народу в чесності тверезості, за порятунок бажаючих подолати алкогольну, наркотичну та інші залежності.
Очолив літургію преосвященний Владика Стрийської єпархії УГКЦ Богдан Манишин.
Прочани отримали благословення свяченою водою від Владики, молилися біля ікони “Невичерпної Чаші”, були присутні на панахиді на місці поховання Вл. Михайла Левицького, котрий присвятив своє життя молитві за тверезість людей.
А дальше прочани спілкувалися в групах за потребою. Це була група залежних, рідних та близьких залежних і сама велика група – це молодь. В групах прочани мали можливість поговорити про наболілу проблему, почути мудру настанову отців, поради психологів. Там ніхто не комплексував, не скривався. Говорили відкрито, радили разом.
На дворі на столі перед входом в Лавру лежала Золота книга тверезості. Люди підходили до неї, робили записи в ній, складали присяги. Я дивилася на чергу людей, котрі підходили до Золотої книги, і на очі навернулися сльози. Тут були старенькі матері, молоді жінки, дівчата і діти. Діти, котрі складали присягу за своє щасливе дитинство і щасливу долю. У мене стискалося в грудях серце. Я просила одне: “Господи! Допоможи їм. Зроби їх щасливими. Я знаю, Ти це можеш. І допоможеш.”
Молебень до Пресвятої Богородиці перед іконою “Невичерпна Чаша” з’єднала усіх прочан у спільній молитві за утвердження всього українського народу в чесності тверезості, за подолання залежності у бажаючих, за зцілення сімей.
Важкі часи переживає зараз Україна. Але не треба “полегшувати життя” за допомогою алкоголю.
Рекламна привабливість алкогольних напоїв з участю відомих спортсменів, артистів працює на прибуток бізнесу, а не на здоров’я людей. Яскраві упаковки, вишукані форми пляшок. Але що вони приховують в собі, до чого приводить їх надмірне вживання?
Звичайно, цей недуг подолати не так просто. Він глибоко вкорінився в наше суспільство. Але якщо хоч одна заблукавша душа вийде після цієї прощі на світлу дорогу життя, то це буде перемога, значить, ми молилися недаремно.
Усі прочани висловлюють щирі слова подяки комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, особливо о. Ярославу Рохману, о. Руслану П’ясті о. Тарасу Сидору за організацію прощі та поїздку. Висловлюємо вдячність сповідникам.
Нехай Всевишній і Матір Божа тримають Вас завжди в опіці, за Ваш нелегкий труд завжди нагороджують й зцілюють.
Голова профкомітету Богородчанської ЦРЛ,
учасниця прощі
М. Терешко
