Обговорення інструментів збереження історико-культурних пам’яток в Україні та їх взаємодії відбулося під час круглого столу «Проблеми та виклики у сфері охорони культурної спадщини на шляху до цифрової інтеграції та реалізації функціонала Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який організував Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
У заході брали участь представники парламенту, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, проєкту USAID/UK Aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS, департаменту охорони культурної спадщини КМДА та експертного середовища.
У Державному реєстрі нерухомих пам’яток буде міститися вичерпний перелік пам’яток культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Реєстр буде працювати синхронно з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
За словами голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк взаємодія між реєстром та ЄДЕССБ забезпечить обмін між ними усією необхідною інформацією. У тому числі про:
-
Надані погодження щодо робіт на пам’ятках;
-
Погоджені проєкти будівництва, які впливають на пам’ятки;
-
Рішення органів охорони культурної спадщини щодо робіт на пам’ятках.
Такі нововведення необхідні для того аби інтегрувати інформацію про культурні пам’ятки у плани забудовників, допомогти їм враховувати її під час розробки проєктів. Також завдяки ним процес прийняття рішень про будівництво має стати прозорим. Результат – реальний захист пам’яток. Інформація в обох системах буде публічною і приховати статус об’єкта буде неможливо.
Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська наголосила на важливості упорядкування адміністративних послуг у сфері будівництва: «Важливо, щоб це не був Реєстр заради реєстру, а щоб це була платформа з певною інформацією, яка дозволить верифікувати дані стосовно того чи іншого об’єкта», – зазначила вона. За словами заступниці міністра, наразі регуляція документів на об’єкт відбувається так, що збереження об’єкта не гарантується. Саме тому підходи до розробки облікової документації та відповідні процедури, зокрема, укладання охоронних договорів, потрібно змінювати.
Загальна кількість об’єктів культурної спадщини в Україні, взятих на облік станом на 31 грудня 2022 року – 144 643 об’єкти. Наразі у Державному реєстрі нерухомих пам’яток вже є дані про 105 532 об’єкти. Також, наразі у ЄДЕССБ налічується 165 наданих дозволів на проведення робіт на пам`ятках, 851 погодження науково-проєктної та проєктної документації.
На сьогодні серед стратегічних напрямків захисту об’єктів архітектурної культурної спадщини: створення реєстрів архітектурної та мистецької спадщини, освітніх та просвітницьких програм, секторальних реставраційних майстерень, розробка нової методології облікової документації.
Учасники заходу погодилися у майбутньому проводити схожі заходи на тему захисту культурної спадщини, а також домовилися створити робочу групу, яка об’єднає представників вищезгаданих інституцій та організацій задля подальших конкретних напрацювань.
Захід організовано у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України й Міністерством цифрової трансформації України за підтримки USAID / UKaid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Підписуйтеся на сторінки Міністерства відновлення у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram
