Що за оцінки, висновки та попередження може дати в цьому випадку звернення до історичних паралелей
Джерело: Defence Express
Операція Сил оборони України на території Курської області закономірно привертає увагу в тому числі й західних аналітиків, які намагаються давати свої пояснювальні схеми по цим подіям.
На цьому тлі привертає увагу матеріал від аналітиків американської аналітичної корпорації RAND Адама Гівенса (Adam Givens) та Джана Джентіле (Gian Gentile) для американського профільного порталу Defence One. Там вони вирішили підібрати три історичні паралелі, які цілком підходять під нинішню операцію ЗСУ на Курщині, і що заодно дає певний матеріал для переосмислення.
Аналітики RAND окремо прописали, що підбирали історичні паралелі просто, щоб наголосити на головному висновку по операції наших військ на Курщині, а саме – що вкрай важливим є перехопити ініціативу у війні та утримувати її за собою з допомогою послідовних стійких дій.
Пергший приклад, який вони наводять – дії Континентальної армії Джорджа Вашингтона в ході війни за Незалежність США від Великої Британії ще восени 1776 році. Історія виглядала так: спочатку саме американські війська отримали поразку від британців за підсумками битви при Лонг-Айленді; але сміливість дій Джорджа Вашингтона в цій історії полягала саме в тому, що він не припинив шукати можливостей для розгрому противника.
І в підсумку Вашингтон це зробив, тобто вдало атакував два слабкозахищені британські форпости в Прінстоні і Трентоні, що були розміщені на другорядних напрямках.
Атака на ці форпости була настільки стрімкою та результативною, що британці були вимушені відступати до своєї “зони безпеки” в Нью-Йорку, і так Вашингтон зумів навіть після поразки на полі бою перехопити ініціативу, підняти цим моральний дух своїх військ, що в підсумку привело загалом до виграшу в тій війні.
Наступний приклад, який у своєму матеріалі наводять аналітики корпорації RAND – висадка десанту генерала Дугласа Макартура в місті Ічхон у вересні 1950 року, під час війни в Кореї. Мовляв, ця висадка також викликала критику, що “нагадує ту, яку Україна отримала в перші дні своєї операції в Курській області”, однак в стратегічному плані десант в Ічхоні дав свій ефект – він дозволив стабілізувати оборону Південної Кореї та перейти до контрнаступальних дій.
Щоправда, далі підкреслюється, що на тлі отриманого просування вперед генерал Макартур проігнорував дані про можливий вступ у війну армії КНР на стороні Північної Кореї, тому мовляв важливо “не допускати неконтрольовану впевненість на тлі початкових успіхів операції”.
Третій історичний приклад, про який згадали аналітики RAND – це якраз наступ вермахту на Курськ в 1943 році, і там мова якраз про висновки з невдач німецьких військових у тій операції. Висновки по суті лише два, але обоє важливі – необхідна оперативна глибина у бойових порядках військ для розвитку початкового успіху наступу; ну і крім того, мотиви сторін на полі бою «не є тим фактором, яким можна нехтувати».
