Для США екраноплани за програмою Liberty Lifter – це про можливість швидкого перекидання військ через океани та спроба не повторити помилку із Hughes H-4 Hercules
Джерело: Defence Express
Ще у лютому 2023 року в американській DARPA, яка просуває перспективні оборонні розробки, відкрила конкурсну боротьбу з метою створення екранопланів за програмою Liberty Lifter.
Мова йшла виключно про створення концептів, але враховуючи конкурсантів та зацікавленість Пентагону у підвищенні мобільності військ, це був “трамплін” до значно масштабнішого контракту. Бо участь у розробці за контактом з DARPA почали General Atomics (відомий БПЛА MQ-9 Reaper) та Aurora Flight Sciences, яка є підрозділом Boeing.
Але зараз розробку екраноплана веде лише Aurora Flight Sciences, яка отримала продовження контракту та додаткове фінансування на 8,3 млн доларів. Водночас General Atomics опинився за бортом. Як повідомили у DARPA проєкт цієї компанії “не може досягнути амбітних цілей” проєкту Liberty Lifter, пише Defense News. І справа не лише у конструкції, а в “агресивному графіку” розробки.
Щодо технічної сторони, то все що є у публічному доступі – орієнтовне технічне завдання, яке передбачало створення літального апарату, який буде мати об’єм та корисне навантаження на рівні із C-17 Globemaster III. І при цьому виконання зльоту та посадки при хвилюванні моря у 4 бали, перебування на воді при 5 балах, політ у режимі екраноплана, але й можливість польоту на висоті до 3 км над рівнем моря.
Згодом програму спростили – демонстратор технології можливо було створити у розмірах C-130 Hercules. Тобто з вантажністю 19 тонн, а не на 77,5 тонн.
General Atomics вийшла на конкурс з 10-двигунним низькопланом за схемою “рама”, в якому вантажні операції здійснювались через носи. Зазначимо, що для вантажних літаків така схема не є ідеальною, бо вимагає симетричності навантаження.
Пропозиція від Aurora Flight Sciences спочатку спиралась на 8-двигуний високоплан з Т-подібним хвостовим оперенням. При цьому крило з дуже товстим профілем згиналось на кінцях.
Але тепер проєкт зазнав змін і від такої форми крила відмовились. Хвостове оперення також зазнало змін і з Т-подібного перетворилось на П-подібне.
В результаті концепт Aurora Flight Sciences став дуже сильно схожим на Hughes H-4 Hercules, що був амбітним проєктом Говарда Г’юза та став найбільшим гідролітаком з розмахом крил у 98 метрів.
Ця машина здійснила свій перший та єдиний політ 2 листопада 1947 року. А її розробка розпочалась із замовленням Пентагоном у 1942 році транспортерного літака для перекидання військ та вантажів через Атлантику в умовах активності німецьких субмарин. Але коли H-4, що міг перевозити одразу 700 бійців, виявився готовим до першого польоту – він вже був не потрібен.
А враховуючи те, що тепер перед США питання перекидання військ через океан знову виходить на перший план, при цьому не лише через Атлантику, а й через Тихий, розмови про “агресивний графік” стають більш зрозумілі. Особливо якщо подивитися на досвід з HughesH-4 Hercules.
