Навіть якщо характеристики цієї розробки виглядають завищеними, на неї все рівно варто звернути окрему увагу
Джерело: Defence Express
На експозиції російського пропагандистського форуму “Армия-2024” місцевий виробник безпілотників “Совельмаш”, розміщений в Зеленограді (один з районів Москви), показав свій безпілотник-квадрокоптер під позначенням “Мотылек”.
Базова характеристика, яка заявляється по цій розробці – при власній масі в 25 кілограмів “Мотылек” начебто здатен піднімати навантаження масою до 250 кілограмів включно, і це може бути навіть вільнопадаюча авіабомба ФАБ-250.
Як стверджують самі розробники дрона “Мотылек”, на цьому літальному апараті використовуються асинхронні двигуни потужністю 60 кВт. Але при цьому вони також визнають, що для виробництва цього безпілотника використовуються не тільки російські, але й імпортні комплектуючі такод, зокрема акумулятори та контролери.
Передбачається, що окрім доставки важких боєприпасів “Мотылек” можна буде використовувати також для ведення розвідки, для чого на зовнішню підвіску начебто можна прикріпити обладнання для оптичної чи радіоелектронної розвідки.
Крім того, росіяни сподіваються, що на “Мотылек” можна буде також покласти завдання логістичної підтримки підрозділів армії РФ, вантажі також будуть прикріплюватись на зовнішні вузли підвіски. Але спочатку ця розробка має пройти випробування, потім має стати на озброєння російських окупаційних військ, і вже після цього можна буде говорити про її реальні характеристики.
Від Defense Express тут хочемо поставити наступні акценти. З однієї сторони, наскільки б гучно не звучали заявлені вище характеристики по російському безпілотнику “Мотылек”, зокрема маса корисного навантаження, тут слід бути дещо обережними. Бо й самі російські розробники цього БПЛА визнають, що їх виріб ще випробування не пройшов.
Сама заявка на можливе використання ФАБ-250 як “скида” з безпілотника “Мотылек” привертає окрему увагу, але при цьому не зрозуміло, якою буде дальність польоту цього дрона за умови застосування такої авіабомби, і які рішення по точності влучання можуть бути реалізовані. Бо, як бачимо, цей БПЛА демонструється із ФАБ-250, яка не оснащена модулем управління та корекції УМПК, що перетворює некеровану “чавунну” авіабомбу на керовану.
Але тим не менш, при цих всіх моментах описана вище російська розробка безумовно заслуговує на окрему увагу, та дозволяє поставити технічне питання про те, наскільки реально поставити на потік серійне виробництво подібних літальних апаратів.
