Замість північнокорейських копій дронів типу Shahed-136 чи “Ланцет” найімовірніше, у КНДР почнуть виробництво значно простіших, але не менш небезпечних БПЛА
Джерело: Defence Express
У межах оборонного союзу з РФ у КНДР планується налагодити виробництво дронів. І це доволі логічний та очікуваний крок співпраці двох ядерних диктатур наслідки якої буде “розгрібати” весь світ. При цьому у порівнянні із передачею ядерних та ракетних технологій, саме дрони, як це не дивно, можуть нести значно більшу небезпеку.
Зазначимо, що наразі інформацію щодо такої співпраці, з опорою на власні джерела, оприлюднила японське видання NHK. Але з боку Defense Express зазначимо, що такий розвиток подій був, чи залишається, виключно питанням часу.
Водночас у КНДР ще з минулого року активно показуються свої “власні” розробки дронів-камікадзе різних типів. Але замість російських зразків були помічені візуальні копії Harop від Israel Aerospace Industries та Hero 400 від Uvision. При цьому мова йде саме про візуальні копії, без наслідування особливостей, зокрема копія протирадіолокаційного Harop не має пасивного радіолокаційного наведення.
Більше того, у грудні 2024 року в Об’єднаному комітеті начальників штабів (Генштабі) збройних сил Південної Кореї повідомили, що КНДР зацікавлена у відправці до РФ не лише живої сили, а й додаткового озброєння, включно з дронами-камікадзе. Водночас поки ці дрони помічені не були, а північнокорейські підробки могли викликати скепсис у російського генералітету, але натомість Пхеньяну був запропонований інший варіант з промисловою співпрацею.
Зрештою у Москві вже цілком можуть розглядати військову промисловість КНДР, як придаток до своєї. Але з урахуванням значно меншої вартості виробництва, разом із низькою якістю виробленої продукції. Водночас для певних дронів вона й не дуже потрібна.
І виходячи з цієї парадигми можливо зробити обмережене припущення, що у КНДР цілком може розпочатися виробництво дронів-камікадзе низькотехнологічного рівня. Тобто мова може йти не про умовні версії Shahed-136 чи “Ланцет”, а значно простіші вироби.
Прикладом таких дронів може бути “Молния”, який має максимально просту конструкцію, але попри це може підняти, з вагомими обмеженнями, протитанкові міни ТМ-62 у якості бойової частини. Інший концептуально схожий зразок – “Привет-82”, який попри все дозволяє ворогу завдавати удари на глибину до 30 км. У обох активно використовує фанера.
Ще один відомий зразок російських дронів, які створені з максимальною економією виробничих ресурсів – хибна ціль “Гербера”, яка робиться з пінопласту. При цьому ворог почав її оснащувати бойовими частинами вагою до 5 кг.
Звісно всі комплектуючи, окрім деталей корпусу, для таких дронів будуть з Китаю. Але це навряд можливо вважати перепоною, бо навпаки є перевагою з точки зору логістики. При цьому виробництво таких дронів не вимагатиме від КНДР опанування складних технологій, бо збираються вони з широкодоступних матеріалів і вимагають, в першу чергу, дешевої малокваліфікованої робочої сили.
