З 5 по 9 грудня у Коледжі Паллотті, який розташований у затишному містечку Міллгроув (Австралія), відбулися реколекції для духовенства Мельбурнської єпархії. За словами отців, такі заходи завжди дуже бажані для них, адже це чудова нагода для духовної віднови та зустрічі після довгої розлуки, тому що парафії єпархії розташовані далеко одна від одної і можливість для спільних братніх зустрічей випадає не часто.
Розпочалися реколекції вечірнею. Отці та владики спільно молилися, щоб Дух Святий провадив їх у цьому благословенному часі.
Відтак владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнський, представив присутнім реколектанта — владику Річарда Амберса, єпископа-помічника Сіднейської архидієцезії. Треба зазначити, що владика провадив реколекції не тільки теоретично, а й практично, що дало змогу отцям глибше засвоїти та зрозуміти запропоновані теми.
За словами духовенства Мельбурнської єпархії, у першій науці владика Річард наголосив на необхідності завжди знаходити час для Бога. «Дуже часто в нашому священничому житті, — сказав о. Андрій Микитюк, синкел мирян Мельбурнської єпархії, — ми заклопотані різними викликами, турботами, справами і забуваємо про найважливіше — Христа. Владика нагадав нам, що з Ісусом Христом ми маємо будувати особисті стосунки через молитву, перебування з Ним і запрошення Його у своє життя».
Крім цього, реколектант навів приклади святих як доказ того, що Христос змінює людину, якщо вона дає Йому для цього нагоду. Також владика подякував отцям за те, що вони є. Адже священослужитель — особливе знаряддя в руках Божих, через яке вірні отримують святі Таїнства, особливо Сповідь та Євхаристію.
Під час практичного завдання було запропоновано детальніше роздумати саме над Таїнством Сповіді, зокрема над його значенням. Єпископ нагадав і заохотив до розуміння цього Таїнства як називання речей своїми іменами. Аргументував владика тим, що коли ми це робимо, тоді володіємо ситуацією, бо кожен гріх має ім’я. Подібно чинив Ісус, коли виганяв злих духів із людей, звертаючись до нечистого чітко по імені.
Про другий і третій дні реколекцій о. Ігор Головко, настоятель храму Святого Івана Хрестителя у місті Перт, розповів: «Ми розважали над молитвою Великого входу, яку читаємо під час Херувимської пісні. Кожен з отців, працюючи у групах, поділився власним її пережиттям. Треба сказати, що це майже єдина молитва, у якій роздумуємо над тим, до чого покликав нас Господь, попри всі наші немочі».
«На третій день, — продовжив о. Ігор, — під час практичної частини владика Річард запропонував поділитися на невеликі групи та роздумати, як краще служити вірним, а також про досвід Божої благодаті у служінні.
Кожен із наших отців закцентував свою увагу на тому, що Божа благодать у служінні є справді даром, який дає можливість священнослужителеві, а також і кожному християнинові зустріти в житті Господа, почути, що Він до кожного промовляє, зокрема саме тоді, коли нам найважче і ми розуміємо свою недостойність».
На останній зустрічі єпископ Річард поділився особистим досвідом щоденної молитви. Відтак владика Микола Бичок подякував реколектантові за богонатхненні науки, які сприяли доброму духовному відновленню духовенства Мельбурнської єпархії.
Опісля усі спільно подякували Господу Богу за благословенний час, прохаючи заступництва Богородиці та допомоги всіх святих у подальшому служінні у винограднику Христовому.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла
