Українська армія все ширше застосовує наземні бойові роботи, оснащені гранатометами, вибухівкою та протитанковим озброєнням. Наприкінці жовтня в районі Лимана такі апарати атакували російські позиції навіть без супроводу піхоти.
У російських пропагандистських відеоматеріалах цю атаку подають як невдалу: на військових каналах показують ураження машин дронами й стверджують, що всі вони були знищені. Перевірити ці заяви неможливо, однак сам факт української атаки свідчить про подальшу роботизацію війни.
«Україна зараз займає лідируючі позиції у застосуванні військових наземних роботів», – сказала виданню BILD військовий експерт ECFR Ульріке Франке. За її словами, особливо показово, що такі платформи взаємодіють із літальними безпілотниками, які виконують роль «очей», ведуть їх та можуть переносити за лінію фронту. «Таке взаємодія відкриває зовсім нові можливості у військовому відношенні», – пояснила Франке.
За даними Міністерства оборони України, у жовтні наземні роботи здійснили 31 398 логістичних та евакуаційних операцій, тоді як у січні їх було лише 7511. Більшість цих систем поки що не беруть безпосередньої участі в боях: як зазначає Франке, їх використовують «передусім для транспортування, а також для евакуації поранених і загиблих солдатів».
Разом з тим експерт звертає увагу на етичні ризики. Машини вразливі до придушення радіозв’язку противником, тому наземні роботи все частіше виконують завдання автономно, використовуючи штучний інтелект. Це потенційно створює серйозну етичну проблему: якщо системи самостійно ухвалюватимуть рішення щодо життя і смерті, буде «неможливо встановити, хто – окрім машини – несе відповідальність за можливу загибель людей», застерігає Ульріке Франке.
