Україна домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці: держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо захисту унікальних екосистем у затоці Колінз поблизу полярної станції «Академік Вернадський».
Рішення ухвалили на 48-й Консультативній нараді Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня 2026 року в Хіросімі (Японія). Інтереси України на заході представляв Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Ця територія характеризується унікальними моховими екосистемами, колоніями полярних птахів, реліктовими льодовиковими ландшафтами та значним біорізноманіттям. Головна мета української ініціативи — забезпечити довгостроковий юридичний захист цих крихких екосистем від наслідків глобальної зміни клімату та зростаючого тиску антарктичного туризму.
Попри науковий характер наради, обговорення в Хіросімі мали виразний політичний вимір. Із 58 країн-учасниць Договору про Антарктику лише 29, серед яких і Україна, мають статус Консультативної сторони з правом вирішального голосу та вето. Цього року на отримання такого статусу претендували Канада, Туреччина та Республіка Білорусь.
Українська делегація підтримала заявки Канади та Туреччини, але закликала відтермінувати розгляд заявки Білорусі через її участь у російській агресії. Натомість делегація Індії заявила, що статус мають отримати або всі три кандидати, або ніхто, фактично заблокувавши процес. Очільник НАНЦ Євген Дикий різко розкритикував такий підхід, порівнявши його з тактиками терористичних режимів та вказавши на кризу правових систем, які ґрунтуються на консенсусі.
Російська Федерація та Китай на цій же нараді знову заблокували надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду, попри рішення Міжнародного союзу охорони природи від квітня 2026 року про віднесення цього виду до категорії таких, що перебувають під загрозою зникнення через танення морського льоду.
Імператорські пінгвіни — єдині птахи, що розмножуються взимку безпосередньо на стабільному морському льоду, який має лишатися міцним не менше дев’яти місяців — від відкладання яєць до повної зміни пуху на водонепроникне оперення. Через кліматичні зміни та передчасний розкол крижин у деяких колоніях смертність пташенят, за даними, наведеними під час наради, сягає 90–100%.
Надання імператорському пінгвіну особливого охоронного статусу передбачало б заборону наближення туристичних суден до колоній, обмеження польотів дронів та авіації у зонах гніздування, а також жорсткий міжнародний аудит будь-якої господарської та наукової діяльності поблизу. За повідомленнями з наради, блокування цього рішення РФ та Китаєм пов’язане, зокрема, з небажанням переглядати зони вилову антарктичного криля та посилювати обмеження для їхнього риболовного флоту й інфраструктури в регіоні.
Українська делегація також привернула увагу учасників до незаконного ув’язнення російською окупаційною владою в Криму українського морського біолога Леоніда Пшеничнова. Вимогу України щодо його негайного звільнення підтримали всі європейські країни, а також Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Російська делегація назвала це «внутрішньою справою РФ».
Леонід Пшеничнов — український морський біолог і багаторічний дослідник Антарктики, відомий міжнародній науковій спільноті. Він спеціалізується на вивченні криля, антарктичних риб та біоресурсів Південного океану. Його наукові роботи та звіти використовувалися Комісією з охорони морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) під час формування глобальних екологічних квот і стандартів захисту біорізноманіття.
На тлі повномасштабного вторгнення Росії та подальших репресій в окупованому Криму Пшеничнов був затриманий і ув’язнений російськими силовими структурами. У джерелі зазначається, що справа проти нього є сфабрикованою та має політичний, репресивний характер.
Порушивши питання Пшеничнова на 48-й Консультативній нараді, Україна домоглася, щоб його справа розглядалася не як внутрішня проблема Росії, а як порушення міжнародного права та утиски представника світової наукової спільноти. Підтримка вимоги України з боку європейських країн та ключових держав Азійсько-Тихоокеанського регіону створює прецедент і посилює дипломатичний тиск на російських представників у структурах Договору про Антарктику.
Джерело: Expert
