Україна стала однією з небагатьох держав, які безпосередньо розробляли нові правила Ради Європи для великих технологічних компаній, зокрема Meta, Google та TikTok. Комітет міністрів Ради Європи затвердив пакет рекомендацій, що змінює підхід до регулювання глобальних платформ і соціальних мереж.
Документ створювали протягом двох років у межах Спеціалізованого комітету експертів Ради Європи з цифрового середовища (MSI-eSEC). Україна увійшла до кола із семи країн-розробників, які напрацьовували ці норми для 46 держав континенту. За словами начальниці відділу впровадження проєктів з цифровізації освіти Мінцифри Ярослави Дьо, до рекомендацій інтегровано український воєнний досвід у сфері кібербезпеки та захисту дітей.
Нові правила зобов’язують великі платформи повністю розкривати принципи роботи своїх рекомендаційних ШІ-алгоритмів, мінімізувати вплив дезінформації та нести юридичну відповідальність за деструктивний вплив на суспільство. Окремий блок присвячений протидії дезінформації: замість суто механічного видалення контенту платформи мають пояснювати логіку ранжування та знижувати охоплення маніпулятивних матеріалів, підвищуючи видимість якісних і верифікованих медіа.
Другий ключовий напрямок стосується принципу Safety by Design для захисту дітей. Рекомендації передбачають автоматичні максимальні налаштування приватності для неповнолітніх, повну заборону таргетованої реклами для дітей, впровадження ефективних інструментів вікової верифікації та алгоритмів блокування кібербулінгу.
Для користувачів та креаторів документ містить п’ять основних змін, які Big Tech має реалізувати. По-перше, це прозорість алгоритмів: платформи зобов’язані зрозуміло пояснювати, чому один контент отримує великі охоплення, а інший – опиняється у тіньовому бані. По-друге, користувачі отримують юридичне право повністю відмовлятися від алгоритмічних рекомендацій і налаштовувати стрічку у хронологічному форматі.
По-третє, у разі блокування акаунта чи видалення допису соцмережа повинна надати повне автоматизоване або людське обґрунтування з можливістю оскарження. По-четверте, інтерфейси сервісів мають бути спроєктовані так, щоб превентивно захищати від переслідувань та цькування дітей, жінок, представників меншин і журналістів. По-п’яте, запроваджується повний аудит реклами: користувачам повинні показувати, яка політична чи комерційна сила таргетує на них оголошення, які бюджети витрачаються та за якими критеріями обрано їхній профіль.
Мінцифри також навело статистику з цифрової грамотності. За останні шість років частка українців із базовим та вищим рівнем цифрових навичок зросла до 58%, тоді як частка людей без будь-яких цифрових умінь зменшилася з 15,1% до 4,1%. Екосистема Мінцифри та освітня платформа Дія.Освіта, яка об’єднала понад 3,2 мільйона зареєстрованих користувачів, реалізували кампанії з кібергігієни, зокрема вірусні формати з анімаційним персонажем «Гієною Гігієною», що навчають розпізнавати скам, фішинг та маніпуляції.
У матеріалі HiTech Expert участь Мінцифри в MSI-eSEC та затвердження рекомендацій Ради Європи в травні 2026 року названо важливим досягненням української цифрової дипломатії. Підкреслюється, що Україна бере участь у формуванні європейських цифрових стандартів, а не лише адаптує готові акти на кшталт Digital Services Act чи AI Act. Для українського IT-бізнесу та медіаринку це означає більш передбачуване європейське середовище й необхідність заздалегідь адаптувати ШІ-продукти до вимог безпеки алгоритмів, що може полегшити залучення інвестицій з ЄС та гармонізацію законодавства під час перемовин про вступ до Європейського Союзу.
Джерело: Expert
