Є у нас одні підшефні понтонщики. Мости, переправи, інженерка…
Ми їх одягали, взували, зігрівали.
Далі з їх слів. Перебазовувались в зоні АТО на нове місце дислокації. Довга колона, спереду запустили УАЗ з розвідкою. На якомусь перехресті розвідка вилетіла на два танка і чотири бетера кацапів. Тупо в лоб.
Понтонщики висипали з машини і зайняли оборону, хоча всім було ясно, що шансів нуль, роздовбають за кілька хвилин.
Аж тут з зеленки хтось почав в упор лупити кацапів гранатометами. Швиденько підбили танк, бетер, якісно і непоправно покосили десант з бетерів. Москалі кинули техніку і відступили, а з зеленки вийшов… Ні не супермен і не взвод спецназу… Вісім чоловік з зеленки вийшли. 8! Розвідка однієї з десантних бригад, пацани у вільному плаванні лісами тиняються. Як не дивно, голі і босі. Понтонщики повіддавали їм все що було: якихось пару коліматорів, снарягу. Набрали нас, попросили допомогти підрозділу, який по суті врятував їм життя. Ми вже почали допомагати… Нічна оптика, зв’язок, снаряга.
