Кілька слів щодо ситуації в зоні АТО
Протягом декількох останніх діб ми спостерігали завершення формування противником на Донбасі ударно- тактичних груп (саме ударних – їх склад, дислокація і характер проведених заходів не дозволяє припускати, що російсько-терористичні війська готуються до оборони), на даний момент практично повністю готових до наступу. Одночасно Росія посилено перекидає свої підрозділи до держкордону з Україною. У зв’язку з чим виникає питання, чи варто нам чекати, по-перше, широкомасштабного наступу російсько-терористичних військ на Донбасі, а по-друге, відкритого вторгнення Росії?
Почнемо з останнього. Той факт, що росіяни перекидають до кордону в т.ч. оперативно-тактичні ракетні комплекси, свідчить про те, що Путін розглядає варіант відкритої агресії проти України (цілком очевидно, під виглядом «захисту місцевого населення Донбасу, який висловив волевиявлення в ході виборів до ДНР і ЛНР»). Однак цей сценарій явно не є основним, і підготовка до нього ведеться скоріше в якості «підстраховки», а також для тиску на Київ з метою попередити його активні наступальні дії проти терористів.
Такий висновок можна зробити, виходячи з того, що:
1) Москва офіційно так і не визнала «ДНР» і «ЛНР» як квазідержавних формувань – вона лише висловила «повагу до волевиявлення південного сходу України» в ході псевдовиборів (втім, це формулювання цілком дозволяє в разі потреби для Путіна прийнятися «захищати »це« волевиявлення »).
2) прибувають на Донбас підрозділи армії РФ переодягаються у форму місцевих бойовиків, з нашивками бандформувань, у військовослужбовців вилучаються документи – тобто демонструється націленість на продовження колишнього формату прихованого вторгнення.
Тобто відкритого вторгнення Росії виключати ніяк не можна, але воно може відбутися, швидше за все, в разі початку наступу російсько-терористичних військ на Донбасі, їх поразки і відповідних успішних наступальних дій українських військ.
Що стосується підготовки до наступу угрупованнь військ противника на Донбасі.
По-перше, щодо їх складу. Ми, група «ІС», не можемо погодитися з твердженнями представників західних структур і деяких представників українських держструктур про те, що на Донбасі «працюють» лише «інструктори» з РФ, по навчанні бойовиків. Інформація, якою ми володіємо, і яка підтверджується практично щогодини (до речі, і у вигляді показань узятих в полон військовослужбовців РФ), свідчить про те, що на Донбасі активно діють не тільки російські найманці, а й підрозділи армії РФ – це й штатні ДРГ спецназу ГРУ, і підрозділи ВДВ, і підрозділи зі складу бригад Сухопутних військ ЗС РФ (в основному – з ЮВО і ЦВО). Тому закликаємо офіційні посадові особи обережніше робити подібні заяви. Не треба робити вигляд, що проти нас воюють лише місцеві бойовики, а Росія не здійснює приховане вторгнення, а тільки їм «допомагає». Це не відповідає дійсності.
По-друге, щодо безпосередньо планів наступу. Будь-кому зрозуміло, що якщо ударні групи створюються, значить, вони найближчим часом будуть використовуватися «за призначенням». Більш того: ворог не вірить у те, що українські війська найближчим часом почнуть наступ, інакше робив би хоч вигляд оборонних заходів (окреме спасибі Європі, посилено примушуючи Київ до «виконання умов перемир’я», хоча «перемир’я» – це постійні обстріли з боку бойовиків і росіян, причому кількість обстрілів з початку «перемир’я» наближається до 2,5 тис., і як результат – перманентне розширення територій, контрольованих терористами, і більше 100 загиблих з нашого боку).
Ми впевнені, що зірвати наступальні плани противника може тільки демонстрація сили з нашого боку. І якщо Київ з політичних причин не готовий до наступальних дій (в т.ч. через загрозу відкритого вторгнення РФ і небажання сваритися з патологічно миролюбним ЄС), то необхідно хоча б різко посилювати оборону і вкрай жорстко відповідати на обстріли, а також будь-які спроби наступальних дій і видавлювання наших військ із займаних ними позицій. А також завдаючи попереджувальні удари по скупченнях живої сили і техніки противника поблизу позицій наших військ.
Варто нарешті зрозуміти, що «мирні домовленості» – це ширма, яка дозволяє російським військам, використовуючи пасивність сил АТО, все більш розповзатися по регіону. Якщо комусь хочеться гратися «в перемир”я» – немає проблем, переговори можна вести хоч щодоби. Але на практиці це не повинно заважати українським військам діяти адекватно і симетрично діям противника. Якщо, звичайно, ми не збираємося зустрічати окупантів з квітами і піснями про «велику дружбу братніх народів».
Дописувач:
