Про це розповів в інтерв’ю виданню Central Banking глава Нацбанку Яків Смолій. Інтерв’ю оприлюднила прес-служба НБУ.
“Окупація Криму і російська агресія на сході України (в 2014 році, – ред.) Викликали велике падіння ВВП і значно вплинули на економіку України в той час. Однак, це не мало значного впливу на політику центрального банку. Український бізнес зміг адаптуватися до ситуації і переорієнтуватися на інші експортні ринки, крім Росії. Тому надходження від експорту зараз ростуть. Їх зараз досить, щоб ми могли відчувати себе впевнено в нашому новому валютному режимі, який був введений в 2015 році. Це добре видно в статист чеських даних по 2018 році. Зростання ВВП був найвищим за сім років – на рівні 3,3%, валютні резерви зросли до 20,8 мільярдів доларів США, а інфляція була найнижчою за п’ять років “, – підкреслив Смолій.
Глава НБУ прогнозує, що на кінець поточного року інфляція в Україні складе близько 6% (в грудні 2018 го вона дорівнювала 9,8%).
“Інфляція в 2018 році перевищила як наші очікування, так і наш цільовий показник. Однак вперше за багато років вона залишалася в межах десяти відсотків. Ми підвищили облікову ставку до 18% і бачимо результати. Нам вдалося зламати тенденцію, коли інфляція в 2015 році перевищувала 40%, і звести її до значень, виражених однією цифрою. Це відмінний результат. Жорстка монетарна політика довела свою ефективність. Ми бачимо позитивні тенденції. В кінці грудня 2018 року інфляція дорівнювала 9,8%. На кінець лютого цього року вона знизилася до 8 , 8%, що наближається до наших очікувань. Згідно з нашими інфляційним прогнозами, на кінець цього року інфляція буде приблизно 6%. Це все ще перевищує наш цільовий показник, але має тенденцію до зниження “, – розповів Смолій.
Смолій додав, що, відповідно до очікувань НБУ, рівень інфляції в Україні “потрапить в межі цільового діапазону в першому кварталі 2020 року”.
За його словами, існують чинники, які виходять за межі повноважень НБУ і впливають на показники інфляції. До них відносяться: тарифи на житлово-комунальні послуги, ситуація на зовнішніх ринках, напружене становище навколо можливих суперечок (наприклад з Китаєм).
