Ілва Йоганссон – єврокомісарка з внутрішніх справ. Для України її сфера діяльності важлива передусім тим, що саме вона відповідає за міграцію, притулок та статус тимчасового захисту, який станом на зараз використовують близько 4 мільйонів українців – переважно жінок та дітей.
Цього тижня вона була у Києві. Наприкінці візиту “Європейська правда” мала можливість коротко поспілкуватися з єврокомісаркою, розпитати про проблеми, виклики цього механізму та про ситуацію невизначеності, у якій опинилися чимало родин перед 1 вересня. Ключові відповіді дивіться у відео.
Дещо повнішу розмову в текстовому форматі, із запитанням про звинувачення у нібито контрабанді зброї з України, читайте у цій публікації
Про “тимчасовий захист” до 2024 року
– Перш за все хочу спитати вас про механізм тимчасового захисту для українців. Як довго він діятиме і даватиме цей захист?
– Щонайменше до березня 2024 року. Є можливість навіть продовжити його, максимум ще на рік, але про це поки рано говорити.
– Чи ви чекаєте, що війна триватиме так довго?
– Я, звичайно, сподіваюся, що ні.
Але для нас важливо, щоб ваші люди і далі почувалися у безпеці. Тому така можливість для них зберігатиметься до березня-2024. І хоча є можливість зупинити механізм захисту раніше, я не передбачаю, щоб це станеться.
– Як думаєте, чи легко буде повернути до України тих, хто поїхав за кордон?
– Знаєте, коли я їхала до Києва, то бачила довгу чергу українців на паспортному контролі на в’їзд в Україну – з великими валізами, з дітьми. Може, хтось із них їхав у коротку поїздку – та дехто, певно, повертався в Україну надовго. Можливо, навіть сподіваючись лишитися вдома постійно.
Але хіба буває “постійно” у часи війни?
Тому ми в ЄС маємо на меті допомагати тим, хто хоче повернутися додому, в Україну, але при цьому також гарантувати: у разі, якщо ви не зможете лишитися або якщо ситуація погіршиться, ми завжди будемо раді знову прихистити вас у ЄС.
– Утім, зрештою, Україні потрібно, щоб люди повернулися. Люди – це основа країни…
– Це так, але люди мають ухвалювати рішення особисто. І ми не будемо примушувати нікого їхати з ЄС. Думаю, що частина з тих, кому Євросоюз надав тимчасовий захист – а це наразі близько 4 мільйонів українців, – захочуть повернутися якнайшвидше.
Аля я буду здивована, якщо виявиться, що більша частина з них готова повертатися.
Після війни – так, багато хто захоче повернутися, але не зараз.
– Чи не планує ЄС розробити якісь механізми, щоби заохочувати людей повертатися, коли війна закінчиться?
– Зараз ще трохи рано про це говорити.
У нас зараз інша задача – знайти шляхи, як ефективніше підтримати ваших людей незалежно від того, яке рішення вони ухвалили. Підтримати і тих, хто вирішив лишитися в ЄС (а це означає доступ до школи, до ринку праці тощо), і допомогти тим, хто вирішив повернутися додому.
Про проблеми зі статусом українців у ЄС
– Чи знаєте ви, що у механізмі тимчасового захисту не все працює добре?
– Насправді це було одним із завдань мого візиту до Києва – зрозуміти, що ми можемо змінити на краще.
Я зустрічалася у Києві з тими, хто скористався механізмом тимчасового захисту та повернувся до України. Вони підняли питання, які ми тепер маємо вивчити. Є брак інформації, як їм вчиняти у тих чи інших ситуаціях. Є історії, пов’язані з бюрократією.
У липні “Європейська правда” опублікувала статтю “Складнощі єврозахисту“, де ми розповіли про недоліки механізму тимчасового захисту, через які в українців у ЄС виникають проблеми без жодної вини з їхнього боку. Відтоді Польща вирішила ключові проблеми, описані у статті стосовно цієї країни, однак загалом у ЄС проблеми лишилися. За інформацією ЄП, на зустрічі з єврокомісаркою у Києві українки розповіли і про інші недоліки, з якими вони стикнулися.
– Ви чули про проблему, що українки після поїздки додому мали проблеми з поверненням до ЄС? Документи, надані деякими країнами-членами, виявлялися недостатніми для прикордонників та для подорожей всередині ЄС.
– Так, я чула про такі випадки, і ми маємо вирішити цю проблему, зібравши більше інформації.
Кожен, хто отримав захист ЄС, повинен мати право поїхати додому на короткий період, щоби відвідати батьків чи родину, чи з будь-якою іншою метою.
Якщо ви повертаєтеся додому надовго або на постійно – то для цього маєте знятися з реєстрації для тимчасового захисту. Але і тоді ви все одно будете мати право повернутися і зареєструватися повторно. Ми завжди будемо відкриті для того, щоби прихистити українців, які змушені тікати з України через війну.
Отже, якщо ви скористалися тимчасовим захистом в ЄС, то маєте право з будь-якої причини поїхати додому і право повернутися назад до держави ЄС, у якій ви зупинилися. Навіть якщо до цього ви закривали свій статус тимчасового захисту.
Якщо ви їдете від війни в Україні – двері ЄС для вас відкриті.
Про навчання українських дітей, що теж поїхали до ЄС
– Наближається вересень. Що чекає на українських дітей, які опинилися в ЄС? Їх зобов’яжуть піти до школи там, де вони зупинилися, чи у них буде можливість вчитися віддалено у своїй школі в Україні?
– Діти мають ходити до школи.
Це дуже важливо.
Я вважаю це нашим обов’язком – зробити для них життя нормальним, наскільки це можливо. Школа – це саме те. Там діти мають зустрічатися з однокласниками, мають гратися, бути соціалізованими, і вони мають вчитися. Це – інвестиція у майбутнє дитини.
Тому ті українці, хто вирішить лишатися в країні ЄС, повинні вступити до школи у цій країні. Так, це виклик у деяких країнах. В деяких місцевостях буде дуже багато нових учнів. Так, це виклик, але над ним працюють. Та й навесні пів мільйона українських дітей вже ходили у школи в ЄС.
Або ж є інший варіант – вам треба повертатися додому в Україну і йти до школи в Україні.
Зараз ми бачимо, що є люди, які у невизначеності, чекають, що буде далі. Влітку ще можливо чекати і вирішувати. Але коли шкільний рік розпочнеться – дітям треба буде йти до школи.
– П’ять років тому Україна отримала безвіз. Але зараз, через війну, схоже, що ми досягли низки індикаторів, після яких за правилами має настати призупинення безвізу.
– Ні, я не бачу ризику зупинки дії безвізу. Взагалі!
Понад те, ми вже маємо одностайне рішення Ради ЄС про те, що Україна стає державою-кандидатом. Ми допомагаємо Україні на шляху до вступу в ЄС, і я не бачу ризику того, що внаслідок війни з’являться будь-які загрози візовій лібералізації для України.
Про “контрабанду зброї”
– На завершення маю спитати про чутливу тему. Ми чули звинувачення, що Україна може бути причетна до контрабанди зброї. Чи це так?
– У нас є повна довіра до української армії. Саме тому ми надаємо вам зброю, яка вам потрібна, щоби вести війну, опиратися путінській агресії. Я не бачу ризиків щодо контрабанди, які виходять від армії.
Також у нас є повна довіра і добра співпраця з українським МВС. Тому я впевнена, що Україна проведе також необхідну реєстрацію зброї.
– Тоді чому лунають заяви, що ЄС вивчає можливу контрабанду?
– Тому що у минулому (в інших країнах. – ЄП) ми бачили, що після завершення війни є величезний ризик витікання зброї за межі зони конфлікту. Зараз у мене немає свідчень, що це відбувається.
Але ми маємо бути готові до ситуації, коли завершиться війна в Україні і буде велика кількість зброї, і буде ризик того, що міжнародні кримінальні групи прагнутимуть вивезти її за межі країни. Готуватися до цього ризику ми маємо вже зараз. І тому я рада, що український уряд готується провести вже зараз реєстрацію всієї вогнепальної зброї, що є в Україні. Це дозволить нам після війни бути впевненими у тому, що ми зможемо відстежувати таку зброю, якщо та опиниться за кордоном.
Розмовляв Сергій Сидоренко,
редактор “Європейської правди“,
відео Володимира Олійника
