У Стамбулі до Дня Державного Прапора України відбулася акція, під час якої родини зниклих безвісти та полонених українських військовослужбовців розгорнули символічний прапор «Між небом і землею».
В акції взяли участь представники родин військових із 15 підрозділів Сил оборони України: 115 окремої механізованої бригади, 32 окремої механізованої бригади, 14 окремої механізованої бригади, 57 окремої мотопіхотної бригади, 56 окремої мотопіхотної бригади, 10 окремої гірсько-штурмової бригади, 61 окремої механізованої бригади, 71 окремої єгерської бригади, 81 окремої аеромобільної бригади, 95 окремої десантно-штурмової бригади, 125 окремої бригади територіальної оборони, 79 окремої десантно-штурмової бригади, 35 окремої бригади морської піхоти, 3 окремої бригади територіальної оборони, 3 бригади оперативного призначення НГУ «Спартан».
Центральним символом акції став великий блакитно-чорний прапор «Між небом і землею», який спільно розгорнули родини зниклих безвісти та полонених захисників. Блакитний колір на прапорі символізує українське небо, надію, віру та молитву, а чорний — випалену війною українську землю, біль, невідомість і тінь війни. Між цими двома кольорами — українські захисники, яких шукають і чекають удома.
Прапор «Між небом і землею» став знаком для тисяч родин, які роками живуть між надією та невідомістю, продовжуючи шукати своїх близьких і боротися за встановлення їхньої долі. Під час акції учасники тримали перед собою фотографії захисників, наголошуючи, що за кожною статистикою стоїть конкретна людина зі своїм ім’ям, життям і родиною.
Метою заходу було привернути увагу міжнародної спільноти до необхідності встановлення місцеперебування українських військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин, а також верифікації захисників, імовірне перебування яких у полоні досі офіційно не підтверджене.
Учасники акції наголосили на важливості забезпечення міжнародного доступу до місць утримання українських громадян, отримання родинами достовірної інформації про долю, стан здоров’я та умови утримання їхніх близьких, а також повернення українських військовополонених додому.
Цим спільним жестом представники родин звернулися до міжнародної спільноти із закликом не залишати долі зниклих безвісти та полонених поза увагою, сприяти встановленню місцеперебування кожного українського захисника та використовувати доступні дипломатичні й гуманітарні механізми для їхнього повернення.
