Бо американська авіація ризикує мати серйозні втрати літаків ще “на землі” у випадку вторгнення КНР у Тайвань
Джерело: Defence Express
Низка законодавців у США звернулися з листом до міністра ПС США Френка Кендела, а також міністра ВМФ США Карлоса Дель Торо з питанням надати додаткову інформацію про плани цих служб щодо того, а які заходи із захисту своїх літаків вони запроваджують в Індо-Тихоокеанському регіону — мовляв, через загрозу з боку КНР Пентагон має вжити термінові заходи у цьому напрямку.
Говорячи про будівнитцво захисту для літаків у визначеному регіоні, законодавці звертають увагу на два важливих факти. По-перше, це те, що Китай протягом останніх 10 років побудував понад 400 укриттів для своїх літаків, тоді як США — лише 22 (йдеться про побудовані укриття в Японії та Південній Кореї).
По-друге, вони згадують проведені ще у 2023 році воєнні ігри від Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies — CSIS), які показали, що у сценарії вторгнення КНР у Тайвань США матимуть близько 90% літаків саме на землі, а не в повітрі (йдеться про відсоток від усіх втрат літаків).
Як відзначив виданню Air & Space Forces Magazine експерт з воєнної та політичної стратегії Китаю Деніел Райс, у випадку удару китайців по американських об’єктах “фактора живучості, який забезпечує посилені укриття для літаків, наразі вкрай не вистачає, тоді як Китай зберігає більш укріплену позицію щодо цих об’єктів”, наголошуючи, що у цьому випадку удари по об’єктах КНР будуть або менш ефективними або вимагатимуть значно більшої кількості боєприпасів, щоб досягти того ж ефекту, який може отримати безпосередньо військо КНР. Передусім Райс акцентує на потребі побудувати укриття (HAS — hardened aircraft shelter) на Гуамі, де таких поки що немає.
Фото ілюстративне, джерело — Exchange program connects U.S., Dutch AirmenВідзначається, що оборонне відомство США протягом 2023-2024 років скоротили свій бюджет на будівництво військових об’єктів в Індо-Тихоокеанському регіоні — з усіх 15,7 млрд доларів, виділених на ці цілі по всьому світу на цей регіон пішло менш як 2 % — тобто лише сотні мільйонів доларів. Водночас Райс акцентує, що будувати такі укриття — економічно ефективно, бо вони забезпечують критично важливий захист, але водночас не вимагають високотехнологічних процесів.
