Зараз, у складі військових частин Збройних Сил України служать сотні грузинів, які не забули, як українці свого часу дуже сильно їм допомагали у боротьбі з російськими окупаційними військами під час війни в Абхазії.
Серед них Зураб Чіхалідзе. Чоловік у 2015 році приїхав до України й долучився до одного з добровольчих батальйонів. Вже через рік він уклав контракт і поповнив лави Збройних Сил України. А з грудня минулого року наш герой – заступник командира одного з мотопіхотних батальйонів.
– Я брав участь у бойових діях під час загострення конфлікту в Грузії у 2004 році, а також у російсько-грузинській війні 2008 року. Ще тоді усвідомив, що коли нам було дуже важко протистояти росіянам в Абхазії, Україна виявилася чи не єдиною країною, яка нам надавала реальну практичну допомогу, – говорить Зураб.
Він розповів, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну його підрозділ був на одних з «найгарячіших» напрямках. Під час боїв в районі Волновахи ворог наступав до 4-5 разів за добу. Під час одного з потужних обстрілів Зураб отримав осколкове поранення. Йому надали першу медичну допомогу і хотіли відправити до шпиталю, проте чоловік і чути про це не бажав.
– Звісно, зараз ні про який госпіталь й мови не може бути. Але з часом, доведеться віддатися в руки медиків, щоб ті дістали осколок, – не без жалю говорить офіцер.
А ще хоробрий грузин не припиняє захоплюватися Україною та українцями.
– Саме під час війни я переконався, що український народ не здолати. А як інакше думати, коли ти бачиш, як люди, які втрачають домівки, усе нажите майно і своїх рідних – не плачуть і не нарікають на долю, а об’єднуються проти ворога, який прийшов до них зі зброєю, – зазначає Зураб Чіхалідзе.
