Війна РФ проти України

У росіян на фронт пішли Т-54 із зенітками С-60 – ще яку “екзотику” вони можуть інсталювати на старі танки

Питання має практичне значення для оцінки, як ще ворог може “модернізувати” свої архаїчні танки

Джерело: Defence Express

У відкритому доступі вже з’явились фото про те, що російські окупанти пригнали на фронт танк Т-54, озброєний зеніткою С-60. І це після того, як рашисти “засвітили” Т-54/55 із “подвійним мангалом”. Ці деталі показові, бо дозволяють говорити про наступні речі.

Очевидно, коли справа йде до розконсервації та відновлення старих Т-62 і Т-54/55, то армія РФ розглядає ці машини як “техніку з коротким експлуатаційним циклом”, на яку потрібно витрачати відповідно мало ресурсів. І далі в рашистів виникає одразу дві проблеми – ремонт машин і де взяти боєкомплект до танкових гармат “дефіцитних” калібрів 115 мм і 100 мм. Проблему з БК, в теорії, можна вирішити шляхом заміни озброєння.

Алжирський Т-62 із модулем "Бережок" від БМП-2М, липень 2022 року, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Алжирський Т-62 із модулем “Бережок” від БМП-2М, липень 2022 року, ілюстративне зображення з відкритих джерел

 

Але якщо зважити на відомі дані про те, що для відновлення Т-62 треба орієнтовно 2 тижні, а для Т-55 – орієнтовно 5 тижнів, то ймовірно, тут росіяни можуть відштовхуватись від логіки, що заміна озброєння має “з’їдати” якомога менше ресурсів та часу. Тобто, за можливості, відбуватись взагалі із використанням “підручних матеріалів”.

Тим більш, що підхід з використанням “підручних матеріалів” російські окупанти вже все рівно практикують. Інакше й не пояснити ситуацію, коли у них на фронт їдуть МТ-ЛБ із 2М-3 часів Другої світової та зі складів консервації Тихоокеанського флоту, або ж БТР-50 із відносно новішими ЗУ-23-2. Буквально проситься пояснення – “що було під рукою, те і поставили”.

Так, подібні бронемашини їздять і стріляють, тому створюють відповідну загрозу нашим захисникам на фронті. Більш того – схоже, рашисти навмисне намагаються робити ці бронемашини настільки примітивними, на рівні “їздить і стріляє”, аби мати відповідний результат при мінімумі затрат.

Т-55 із баштами від БМП-1 курдських загонів у Сирії, 2021 рік, зображення ілюстративне, джерело - twitter-профіль kurara_806
Т-55 із баштами від БМП-1 курдських загонів у Сирії, 2021 рік, зображення ілюстративне, джерело – twitter-профіль kurara_806

 

Парадоксально, але перед повномасштабним вторгненням в Україну навіть рашистські пропагандони “колекціонували” приклади “кустарної модернізації” радянської бронетехніки “підручними засобами”. Слід чого цілком й міг проявитись в Т-54 із зеніткою С-60, котра в росіян уже викликала коментарі “ми якось не так уявляли адаптацію досвіду Сирії”. І якщо далі продовжувати цю лінію, то можна згадати й про такі варіанти “шушпанцерів”.

Наприклад, в липні 2022 року Алжир показав варіант із перетворенням Т-62 на щось схоже до БМПТ “Терминатор”, шляхом установки бойового модуля “Бережок” до БМП-2М. Або ж – у липні 2021 року деякі російські ЗМІ писали, що загони курдів у Сирії створили декілька “гібридів” на шасі Т-55 із установкою башти від БМП-1, політкоректно назвавши це “бойова машина вогневої підтримки”. До подібного роду “гібридів” самі росіяни уже доволі недалеко, якщо згадати про МТ-ЛБ із баштами від БМП-1, які “засвітились” в строю окупантів влітку 2022 року.

Єгипетський Т-34-100, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Єгипетський Т-34-100, ілюстративне зображення з відкритих джерел

 

Ще одна можлива “гілка” в російському “шушпанцеробудуванні” – установка “класичних” артсистем на шасі танків, щоб так виготовляти щось типу “штурмових танків”. Тут для окупантів може бути декілька “референтних зразків”, про які раніше теж писали рашистські пропагандони.

Наприклад, єгипетський Т-34-100 із мінімальною переробкою башти для установки протитанкової 100-мм гармати БС-3. Або ж єгипетський Т-34-122 із установкою на гусеничне шасі гаубиць Д-30, де переробка башти відбувалась дещо ширше. Чи ж сирійський “аналог”, де башта із Т-34-85 взагалі демонтувалась, а поворотний механізм від неї слугував лафетом під Д-30.

Єгипетський Т-34-122, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Єгипетський Т-34-122, ілюстративне зображення з відкритих джерел

 

Тим більш, що й під подібні “переробки” може бути відповідний “ресурс”. Наприклад – 100-мм зенітки КС-19 часів Сталіна, що мають “паспортну” дальність стрільби до 21 км, та досі стоять на озброєнні воєнізованих підрозділів “Росгидромета” (Російська гідрометеорологічна служба).

Для нас подібні варіанти “модернізації” архаїчних машин можуть виглядати поза межами добра і зла та цивілізації. Але ж Україна воює проти ворога, для якого подібні варіанти “виробів” можуть бути цілком “нормативними”. Особливо якщо пригадати, наприклад, що один із дослідних “попередників” рашистського БМПТ “Терминатор” – це “Объект 782”, по суті Т-72 із баштою та набором озброєння, подібним до БМП-3.

"Объект 782", ілюстративне зображення з відкритих джерел
“Объект 782”, ілюстративне зображення з відкритих джерел

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України