Панцирь-СМД-Е – нова версія комплексу, який озброєний лише ракетами, він є свідченням технологічного провалу військово-промислового комплексу РФ, який не досяг рівня західних технологій 80-х років
Джерело: Defence Express
На так званому воєнно-технічному форумі “Армия-2024”, який міноборони РФ перетворило на закритий захід, була продемонстрована нова версія зенітногоракетно-гарматного комплексу “Панцирь-С1” -“Панцирь-СМД-Е”, який тепер є просто ЗРК. Бо у цій версії у нього відсутні гармати.
Їх місце нічим не зайнято і ЗРК “Панцирь-СМД-Е” також озброюється 12 ракетами 57Э6Е. Але дуже показово, що цей комплекс все одно просувається у ролі ефективного засобу протидії дронам, але збивати їх пропонується за допомогою малогабаритних ракет ТКБ-1055. Їх на машині можливо розмістити до 48 одиниць.
Заявлені ТТХ Панцирь-СМД-Е
Заявлені можливості ТКБ-1055 – перехоплення цілей на дальності від 0,5 до 7 км та на висотах до 5 км. Нагадаємо, що для 57Э6Е заявлено 1,2-20 км та до 15 км відповідно.
Ракети до “Панциря”: 57Э6Е, 57ЭБМ-Е (скоріш за все – “мертвонароджена”), ТКБ-1055
Причини ж відмови від 30-мм автоматичних гармат оголошені доволі цікаві – мала ефективність їх вогню для перехоплення цілі типу БПЛА. На цій заяві варто зупинитися окремо, бо це чудовий приклад того, на якому рівні знаходяться деякі російські нібито передові розробки.
Справа в тому, що зенітний артилерійський вогонь є ефективним проти цілей типу БПЛА. Доказом цього є зенітна самохідна установка Gepard, яка у реальних бойових умовах демонструє у боротьбі з БПЛА надвисоку ефективність та мінімальну витрату боєприпасів при знищенні типової цілі. І ця зенітна система була створена ще у 70-х та пройшла модернізацію у 80-х роках.
Gepard
Також саме артилерійські зенітні системи зараз є основним трендом антидронових систем у практичній площині (лазерні та інші – поки досі у теоретичній). А найбільш ефективність демонструють у поєднанні із боєприпасами з програмованим підривом, наприклад, Skynex.
Водночас у РФ про боєприпаси з програмованим підривом взагалі нічого не чути, а досягти точності вогню Gepard у РФ не змогли навіть у 2024 році.
А рішення використати мініракети ТКБ-1055 для перехоплення БПЛА – більш ніж спірне. Бо головною вимогою до антидронових систем є можливість боротися з роєм БПЛА. Тобто не лише перехопити велику кількість дронів, а зробити це за мінімально можливий час. А з цим у “Панциря” великі проблеми.
Панцирь-С1
Бо за своїми оголошеними можливостями, кількість цілей, які “Панцирь” може обстрілювати у секторі ±45 градусів – чотири, у ±90 – дві. При цьому всі ракети для комплексу мають радіокомандне керування, а не “вистрілів та забув” і їх необхідно “вести” до цілі. Тобто така система проти рою дронів – безпорадна, бо не встигне знешкодити рій. Але у РФ у “Панцирь-СМД-Е” традиційно вбачають нову сторінку у розвитку цього “аналоговнєтного” комплексу.
