Проєкт зі створення системи ППО Nah- und Nächstbereichsschutz, яку доволі складно класифікувати у звичних критеріях, затверджено попри п’ятикратне збільшення кошторису, але це плата за стратегічну помилку 2005 року, коли без заміни були скорочені всі MIM-23 Hawk, Gepard та Roland
Джерело: Defence Express
Розробка нової системи протиповітряної оборони Nah- und Nächstbereichsschutz (“Близька та безпосередня охорона території”, далі просто – NNbS) була затверджена бюджетним комітетом парламенту Німеччини. Це сталось попри значне здороження розробки, яку у 2020 році обіцяли створити за 240,6 млн євро, а тепер на це закладено 1,23 млрд євро.
Саме таку суму та строк до 2028 року виділено на створення першого передсерійного зразка. При цьому сама система складається з вже розроблених компонентів, хоча й має певні ознаки гігантоманії. Але по суті є сучасним підходом створення системи ППО, яка вже не зав’язана на чітку структуру комплексів завдяки цифровим технологіям.
Створення ж самої системи пов’язано з величезною лакуною у системі ППО Німеччини після виведення у 2005 році самохідних установок Gepard та ЗРК Roland, які мали прикривати сухопутні війська від нападу з повітря. Також у Бундесверу відсутній ЗРК середньої дії, бо у тому ж 2005 році була припинена експлуатація MIM-23 Hawk без його заміни.
І все що залишилось у Бундесверу з наземної компоненти ППО, це Patriot та Ozelot (LeFlaSys) з ракетами від Stinger, який вже на стадії прийняття на озброєння у 2001 році лише частково відповідав вимогам часу через малу дальність дії. Тобто 1,23 млрд – це та ціна, яка є наслідком рішення порізати цілі компоненти системи ППО без заміни.
Таким чином NNbS являє собою значно складнішу систему, яка призвана одночасно замінити MIM-23 Hawk, Gepard та Roland. Саме тому вона складається з зенітних ракетних комплексів IRIS-T SLM, РЛС TRML-4D, зенітних версій колісних бойових машин Boxer, які можуть отримати пускові IRIS-T SLS та артилерійський бойовий модуль Skynex, машин управління, зв’язку тощо.
Водночас не те що фінальний, а прототип системи, який дозволить оцінити склад NNbS, з’явиться лише через декілька років й лише після цього можливо буде більш предметно повернутися до цієї теми. При цьому вона може бути ще складнішою, бо за слайдом з презентації у серпні 2023 року строки були визначені коротшими.
За попереднім планом у період з 2024 по 2027 рік міг бути вже готовою перша система, а до 2028 року створено вже чотири. Але тепер фінальним строком для створення прототипу визначено 2028 рік. А це вже означає розгортання таких систем лише на рівні початку 2030-х років, у кращому випадку. Звісно, якщо німецька оборонна промисловість не увімкне форсажні режими. Зазначимо, що у проєкті NNbS беруть участь, з головних виконавців: Rheinmetall, Diehl та Hensoldt.
Зрештою сам NNbS дійсно має закрити цілий комплекс задач, який виходить за межі звичайної класифікації зенітних ракетних комплексів. Бо, якщо брати відомі концепти, IRIS-T SLM є ЗРК середньої дальності із можливістю знищення аеродинамічних цілей на дальності до 40 км, IRIS-T SLS за ближню зону до 10 км, а Skynex (Skyranger 30) за дистанцію до 3 км. При цьому останній має більшу спеціалізацію на протидроновій задачі, яку ефективно вирішує за рахунок снарядів з програмованим підривом.
Водночас ухил системи на встановлення більшості вогневих елементів на шасі колісної бронемашини Boxer прямо вказує на задачу системи супроводжувати армійські з’єднання та забезпечувати їх захист під час стоянок та маршів, а також супровід безпосередньо у бойових порядках.
