Уряд Німеччини надав оновлені дані про зайнятість українських біженців і обсяги соціальної підтримки, які опинилися в розпорядженні видання BILD. Згідно з цією інформацією, 483 197 громадян України у ФРН отримують базову соціальну допомогу Bürgergeld.
Статистика була надана в відповідь на запит політика з партії «Альтернатива для Німеччини» Рене Шпрінгера. На основі даних Федерального агентства з праці він розрахував, що рівень зайнятості українських біженців у Німеччині становить лише 27,1%, що помітно нижче, ніж у низці інших європейських країн.
Рене Шпрінгер заявив BILD, що широко анонсований урядом «турборежим працевлаштування» провалився. Політик вимагає припинити виплату українцям допомоги Bürgergeld і перевести їх на менші виплати за Законом про виплати прохачам притулку.
Для одиноких осіб стандартна виплата Bürgergeld у 2026 році становить 563 євро на місяць, при цьому витрати на житло та опалення додатково покриває держава. За даними, наведеними BILD, лише у 2024 році Німеччина спрямувала українським громадянам близько 6,3 мільярда євро базового забезпечення.
У лютому 2026 року в Німеччині загалом 325 498 працездатних українців мали роботу з обов’язковими внесками до системи соціального страхування, ще 51 856 осіб були зайняті частково у форматі так званих Minijob.
Порівняння з іншими державами показує, наскільки низьким є рівень працевлаштування українських біженців у ФРН. За статистикою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2024 році в Німеччині працювали 31% українців, тоді як у Польщі цей показник становив 78%, у Литві — 72%, у Великій Британії — 69%. У Чехії, Данії та Нідерландах частка працевлаштованих українців також перевищувала 60%.
Економісти вказують на серйозну проблему нестачі стимулів до праці: за їхньою оцінкою, працювати часто недостатньо вигідно. Крім того, за даними Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), Німеччина суворіше за сусідів дотримується принципу «спочатку мова»: багато біженців спершу відвідують мовні та інтеграційні курси і лише потім виходять на ринок праці.
Серед інших чинників називають те, що більшість українських біженців у Німеччині — жінки, значна частина з них має дітей, а догляд за ними ускладнює пошук роботи. Також згадуються слабка ситуація на німецькому ринку праці, обмежена кількість легкодоступних вакансій та труднощі з визнанням українських дипломів.
