Останнім часом кухонні політологи та військові стратеги-самоучки взялись завзято поливать брудом кримських татар, через те, що вони відправили двох своїх представників в уряд Гобліна «для розвідки».
Ура-патріоти, більшість яких недавно прославляла подвиги Саші Білого та всерйоз вважала, що «Білий міг би зупинити вторгнення росіян в Крим» сьогодні всіляко звинувачує окупований кримсько-татарський народ у всіх гріхах. Спект обвинувачень дуже колоритний і розлогий від «пошли к Путину, как в СС когда-то, коллаборационисты» до «вони вони співпрацюються, бо в Москві курбан-байрами проводять».
Мені не подобається це брудометання в наших співвітчизників, хоча й окупованих невідомо на який час сусідньою державою-агресією. Я розумію, що героєм нашого часу може бути укурок з автоматом, який надривним (може, інколи й нетверезим ) голосом кричить «Слава нації!». І лиш його порахують патріотом, а всі інші будуть ліберастами і спільниками («Кровавого» Авакова, Юльки, Путіна – підставте свій варіант). Але зважте на такі речі.
1.У Криму лишаються громадяни України, яким нікуди іти. Вони вимушені на виживання в умовах окупації. Це не значить, що вони менші патріоти чи уже повязали триколор на шиї а український паспорт спалили на газовій плиті. Ці відчайдухи, яким нема куди йти, є єдими звязковими материкової України з українським Кримом. І це не лише кримські татари, яких лише після референдуму 18 березня Рада похапцем визнала корінним народом. Це тисячі адекватних українців, росіян, євреїв, тощо, які принципово не можуть себе ідентифікувати з Росією.
2.За місяць окупації всі чітко побачили, хто в Криму який патріот. В той час поки ті ж татари носили хліб і каструлі супів українським військовим, місцеві православні християнки почтенного возвраста кричали «Россия» і підраховували, скільки рублів пенсії додадуть їм наступного місяця.
3.Решат Аметов. Запамятуйте це ім?я. Цей чоловік вийшов на одиночний мітинг протии окупації Кремля під стіни Совміну. Він був без автомата, як народний улюблений месник Білий, який невідомо протии чого боровсь в облраді Рівного. Не було навіть плаката у Аметова. Але відмова, позиція місцевого жителя стала для окупантів більшим викликом, чим якісь страшилки про приїжжих бандерівців.
4. Із сьогоднішньї заяви Джемільова я зрозуміла, що у кримських татар до останнього, до їх рішення делегувати парочку своїх в логово Гобліна була надія до допомогу Туреччини. Як не
як, братський місульманський народ. Але Туреччнині на практиці виявились потрібніші власні державні інтереси – 50% газу із Росії, товарообіг 38 мільярдів і російські туристи на курортах Анталії. Заради бабла можна потертіпи і нетверезі російські рила та послухати відбірний мат.
P/S Якщо вас ніхто не окупував ще, не варто втрачати людську подобу і волати, що в Криму – одні зрадники і колабораціоністи. Краще подумайте, як би ви виживали в умовах окупації, як тепер мусять десятки наших співвітчизників. Коли тобі не 10 і ти не космополіт по характеру кидати рідні краї тяжко.
