Данія досі продовжує стикатися з наслідками своєї політики у Гренландії, яка в деяких випадках передбачала утиск прав корінного населення острова — інуїтів.
Наприклад, до кінця 1970-х років у рамках програми «планування сім’ї» данські лікарі примусово встановлювали спеціальні спіралі дівчатам та жінкам без їхньої згоди. За оцінками, такі процедури зазнали близько 4500 осіб.
«Щоразу, коли в мене починалися місячні, я відчувала жахливий біль. Ніхто навіть не питав, чи згодні ми чи ні», — розповіла активістка Ная Ліберт, одна з мимовільних учасниць тієї програми.
Ще один трагічний епізод пов’язаний із насильницьким залученням дітей з Гренландії до датської культури. У 1951 році 22 дитини були вивезені з Гренландії до Данії для виховання у прийомних сім’ях. Ці діти вважалися обдарованими і мали стати новою елітою Гренландії. Однак вони втратили зв’язок із рідними, мовою та культурою.
Хелене Тисен згадує, як повернувшись додому, не змогла зрозуміти свою матір: «Ми говорили різними мовами. Це було жахливо.
Багато дітей, вирвані зі своїх сімей, згодом опинилися на периферії суспільства, страждали від депресії та алкоголізму. 2022 року прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вибачилася перед жертвами цієї політики.
Частина гренландців досі вважає Данію символом гноблення. У тому пам’яті, наприклад, залишається постать місіонера Ганса Егеде, який почав агресивну християнізацію острова 1721 року. Деякі жителі Гренландії вважають, що пам’ятник, встановлений йому в столиці Нууці, має бути демонтовано.
