В Австрії зростає тривога щодо мовної ситуації в дитячих садках: діти все частіше втрачають навички володіння німецькою мовою, навіть якщо вона є їхньою рідною.
Нове дослідження педагогічних вишів Тіролю та Верхньої Австрії виявило, що в багатьох закладах переважна більшість дітей спілкуються іншими мовами, що негативно позначається на німецькомовних вихованцях.
Колумніст видання Heute Нікі Глаттауер нещодавно оприлюднив результати дослідження, які викликали суспільний резонанс. За його словами, педагоги повідомляють про випадки, коли діти мігрантів, які вже є третім поколінням у країні, не говорять німецькою взагалі. У групах, де німецька мова не є домінантною, австрійські діти починають поступово втрачати мовні навички.
«Діти втрачають мову, а дитячі садки не допомагають»
У межах дослідження було проаналізовано 141 дитсадок, де понад 50% вихованців не мають німецької рідною мовою. Висновок однозначний: такі установи не справляються з викликами, пов’язаними зі зростанням кількості дітей із мовними, когнітивними та соціально-емоційними труднощами.
Підготовка до школи більше не мета?
Керівники дитячих садків, які брали участь в опитуванні, поділилися відвертими думками:
-
«Підготовка до школи вже давно не є нашим пріоритетом.»
-
«Прикро, що діти з хорошим знанням німецької отримують менше підтримки.»
Глаттауер наголошує: це перший випадок, коли про проблему заговорили відкрито. До цього вона обговорювалася лише у вузькому колі.
Мовне середовище в дитсадках змінюється
У 40% дитсадків, які брали участь у дослідженні, частка дітей із німецькою рідною мовою становила лише 20% або менше. У багатьох таких закладах носії мови залишаються без достатньої уваги, що, за словами дослідників, веде до погіршення мовних навичок у самих австрійських дітей.
Брак мотивації батьків — одна з головних причин
Проблему поглиблює те, що батьки багатьох дітей не зацікавлені в тому, щоб їхні діти вивчали німецьку. «Ці родини живуть тут уже в третьому поколінні, ти говориш із ними німецькою — як із будь-якою іншою людиною, а їхня дитина не розуміє жодного слова!» — обурюється одна з керівниць дитсадка.
Сегрегація за місцем проживання посилює проблему
Автори дослідження — професори Бернгард Кох і Томас Вальмюллер — називають ключовою причиною «житлову сегрегацію»: мігрантські райони, де можна жити без знання німецької. Вони вважають, що родини, які свідомо уникають інтеграції у мовне й культурне середовище країни, мають бути зобов’язані до цього. Один із директорів дитсадка підсумовує: «Я з повагою ставлюсь до різних культур і релігій, але не до відмови вивчати нашу мову.»
Без участі батьків змін не буде
Дослідники наголошують: без активної участі родин жоден прогрес у мовній інтеграції дітей неможливий.
