У перші місяці повномасштабного вторгнення Юлія долучилася до війська
Захищаючи Україну на фронті загинула співробітниця Національного агентства з питань запобігання корупції Юлія Шевченко. Про це повідомила пресслужба НАЗК.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Юлія долучилася до війська. За словами побратимів, вона була заступницею командира з морально-психологічного забезпечення.
Трагічну звістку про загибель Юлії повідомив її наречений Тарас Сухенюк, який також є військовослужбовцем.
«31 липня перестало битися серденько цієї прекрасної дівчини, нареченої, моєї майбутньої дружини. Не стало людини, яка своєю хоробрістю, працьовитістю, наполегливістю обійшла будь-кого. Вона – янгол серед людей, яка допомагала всім, хто просив і не просив допомоги», – написав чоловік.
Тарас пригадує, як вони з Юлією мріяли про велику і дружну родину. «Вона мені завжди казала «Тарас, ми папуги-нерозлучники, ми завжди будемо разом», я їй завжди відповідав «Так завжди і буде, моя маленька комашка». Але, на жаль, цього не сталось. Я тебе дуже сильно кохаю, і буду кохати завжди…» – додав Тарас.
У цивільному житті Юлія була аспіранткою кафедри кримінального права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, а з початку 2021 року працювала в управлінні проведення обов’язкових повних перевірок НАЗК.
Друзі та колеги згадують Юлію як талановиту юристку. «Юлія прийшла до нас ще студенткою п’ятого курсу, перемігши в проєкті «Антикорупційний десант» – це вже багато говорить про її характер. З початку 2021 року працювала в управлінні проведення обов’язкових повних перевірок НАЗК. Її великим бажанням було продовжувати будувати кар’єру на антикорупційному фронті, але так сталося, що демонструвати свої найкращі навички довелося на війні.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Юлія доєдналася до лав ЗСУ, щоб захищати нашу країну. Загинула як герой в одній з найгарячіших точок фронту на сході країни», – розповіли у НАЗК.
Памʼять дівчини вшанувала Анастасія Блищик – доброволиця ЗСУ, пресофіцерка 47-ої ОМБр, наречена загиблого Олександра Махова.
«Є дні, коли особливо важко дихати. Юля більше не з нами. Як би не клятий ворог, Юля разом з Тарасом мали б повернутися до цивільного життя, одружитися та народити маленьких Сарматиків. Це були б чудові дітки. Це була б ідеальна родина. Але її вбили. Підло. Цинічно.
В інтернеті гуляє російське іпсо, що ми усі «заслужили цю війну». Йдіть на***! Ми не заслужили бути вбитими, закатованими, зґвалтованими та обкраденими. Наша дівчинко, світла памʼять тобі!”» – написала Анастасія.
Побратими та посестри Юлії також діляться спогадами про неї
«Юля Шевченко була гідною посестрою. Вона піклувалась навіть про мене, хоча я далеко не в її підрозділі. Тендітна, тонка дівчинка тримала стрій поряд з мужніми хлопцями.
Юля – замкомандира по МПЗ. Великий приклад для такої посади. Її втома відчувалась на відстані, тому хотілось передати обіймів. Відправила їй форму і м’яку подушку. Вона так раділа. А я була щаслива що можу хоча б так підтримати. І ось, її більше нема. Сльози течуть самі по собі» – написала військовослужбовиця Олена Риж.
Пам’ять військовослужбовиці також вшановує рідна кафедра університету.
