Щодо ситуації із звільненням полонених
Вчора на засіданні комітету ВР з питань національної безпеки і оборони були заслухані представники СБУ, Міноборони та Національної гвардії щодо ситуації із звільненням полонених.
Безсумнівним позитивом є те, що всього зусиллями міжвідомчого центру при СБУ (у взаємодії з МО, МВС, НГУ, Держприкордонслужбою) звільнено на даний момент 1267 осіб (як військовослужбовців, так і цивільних осіб). Однак у полоні залишається 684 людини – тих, чиї особи встановлені. Ще 1667 вважаються зниклими безвісти (з них якась частина також захоплені терористами).
Як пояснив керівник Головного слідчого управління СБУ, ситуація дуже непроста. Ще у вересні під час Мінських переговорів українська сторона вимагала від терористів надати повні списки наших громадян, які були захоплені бойовиками і росіянами. Терористи клятвено пообіцяли зробити це. Проте всі ми знаємо, чого варто їх слово – цих списків немає досі. Таким чином, переговори ведуться в «розтягнутому» форматі – бойовики надають дані про окремих полонених (або про невеликі групи), і тоді вирішується питання, на кого із затриманих терористів їх обмінювати.
Початкову пропозицію української сторони обміняти «всіх на всіх» неможливо і з тієї причини, що частина заручників захоплена бандформуваннями, які нібито не підкоряються ні «ЛНР», ні «ДНР». Зрозуміло, що це питання могла б вирішити Москва, без допомоги якої жодне бандформування на Донбасі існувати не може. Але ж Росія нібито «не має відношення» до конфлікту на Донбасі …
Загалом-то, в «отріцаловке» Путіна і в «мирному статусі» України і складається головна проблема. Агресія Росії юридично не визнана, і з точки зору права війни немає. Відповідно, захоплені військовослужбовці України юридично не є військовополоненими (вони де-юре – заручники терористів), а значить, на них не поширюється міжнародне право щодо військовополонених. Те ж саме з нашого боку: ті бойовики, які зараз сидять за ґратами – НЕ полонені, вони заарештовані або затримані за терористичну діяльність і сидять за гратами за рішенням суду в статусі звичайних «зеків».
Підсумок: вся робота по звільненню полонених не має особливих правових підстав, бо де-юре ніяких полонених немає. Це суцільна імпровізація. Ось вам і підсумок того, що в Україні, воюючою вже дев’ятий місяць, юридично – «мир».
У той же час, представниками силовиків було вказано на деякі казуси в законодавстві, усунення яких допомогло б активізувати роботу зі звільнення полонених (т.е.заложніков). Це стосується, наприклад, процедури виходу з-під варти затриманих терористів і передачі їх для обміну. Комітет ВР з нацбезпеки і оборони ініціює вирішення цих проблем в самий найближчий час.
