Давай почнемо з простого – ти нещасна, точніше ти так вважаєш…
Ні, це не я, це хтось інший страждає.
Я б так не могла, а ті, що сталося,
Нехай чорні сукна покриють,
І нехай віднесуть ліхтарі… Ніч.
А. Ахматова
Давай почнемо з простого – ти нещасна, точніше ти так вважаєш…
Твоє коло друзів і близьких знайомих дуже великий, але ніхто не розуміє. І ввечері йдучи з гостей ти сумуєш, випивши кілька келихів або пляшок вина. І друзі хороші, вони помічають, запитують : “ти сумувала вчора, щось не так, щось трапилося, що засмутило?”…приємно, але не розуміють. І ти б ‘ єш собі в грудях, адже вони такі ж, стільки спільного, стільки часу провели разом, а розуміння немає…
А так весела і багатьом здаєшся щасливою, простою і не запареною… така собі дівчинка “успіх”. Так за цим всім веселощами біль ховається, пекельна і адже так простіше жити….
Відкрий очі, у тебе проблема, ти приховуєш реальність від себе самої.
Не потрібно розказувати всім, що у тебе проблема, немає. Зрозумій її сама, знайди її, а швидше за все ти знаєш про неї, але немає сил собі зізнатися – зізнайся, це перший крок. І ти нікому не можеш сказати про це, тебе переповнює смуток і жура час від часу , але ні-ні…я чудова і у мене все відмінно. Знайди сили і скажи собі, та ці люди, мої найближчі люди, мене не розуміють, але є інші, які розуміють, може частково, але розуміють, а говорити їм не треба нічого, вони самі все розуміють.
Багато тексту, мало справи, до суті:
1. Зізнайся собі в тому, що це твоя проблема.
2. Не їж себе за це, твоя проблема не значить твоя вина.
3. Шукай людей, які розуміють без розповіді і без пояснень вчинків, вони точно є.
4. Живи цим днем, він прекрасний, шукай в ньому прекрасне.
5. Не звинувачуй друзів, вони хороші і не винні, що ти трошки інша, вважаєш інакше.Прийми їх такими, зі своїми поглядами, адже за це цінують людей.
6. Цінуй себе
7. Будь відкрита до нових людей, давай шанс усім, хто не викликає відрази.
8. Посміхнися, насправді , ти особлива.
