ДСНС вшанувала пам’ять трьох фельдшерів-рятувальників, які загинули під час виконання службових обов’язків, рятуючи людей на війні: Олексія Сича, Вадима Миколенка та Олександра Цуркана.
Олексій Сич прийшов на службу до ДСНС у 2019 році. Спочатку він працював пожежним, а згодом став фельдшером, адже хотів особисто надавати допомогу тим, хто опинився в біді. Ще у 2020 році він брав участь у відновленні будинків після обстрілів на Донеччині, а з початком повномасштабної війни виїжджав на найнебезпечніші ділянки. Колеги згадують його як життєрадісного хлопця, який підтримував побратимів навіть у найважчі дні.
У грудні 2022 року 26-річний сержант Олексій Сич загинув під час розмінування деокупованої Херсонщини, коли його підрозділ підірвався на ворожій міні. Того дня Україна втратила трьох житомирських рятувальників.
Прапорщик Вадим Миколенко з дитинства захоплювався спортом і мріяв стати рятувальником. Після коледжу, де він був активним студентом і ведучим свят, його зацікавила служба у Спеціальному авіаційному загоні ДСНС. Стрибки з парашутом, тренування та чергування по всій Україні стали для нього звичними. 23 лютого 2022 року Вадим заступив на бойове чергування на аеродромі в Ніжині, а вже за кілька годин почалася повномасштабна війна. О 05:30 ранку крилата ракета «Калібр» влучила в командно-диспетчерський пункт, де він ніс службу. Вадиму Миколенку було 25 років, посмертно його нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Олександр Цуркан з дитинства мріяв бути лікарем. До служби у Лиманській пожежно-рятувальній частині на Донеччині, куди він прийшов у грудні 2021 року, Олександр працював медиком-добровольцем у міжнародній організації «Лікарі без кордонів». З початком великої війни на Донеччині він залишився вдома та щодня під обстрілами евакуйовував мирних мешканців, розвозив гуманітарну допомогу, рятував поранених і забезпечував медичний супровід саперів, які розміновували Святогірськ.
У ніч на 28 лютого 2023 року ворожий снаряд поцілив у пожежну частину у Святогірську, де Олександр Цуркан ніс чергування. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Вдома на нього чекали батьки, сестра, бабуся та дідусь, але він не повернувся.
До Дня вшанування загиблого медика у ДСНС згадують колег, які любили свою роботу, свої родини і понад усе – людей. Вони залишили по собі врятовані життя та приклад відданості службі порятунку. Світла пам’ять медикам-рятувальникам ДСНС, які назавжди залишаються в серцях тих, кого вони захищали.
