Апостольський екзархат для українців-католиків візантійського обряду в Італії спільно з Патріаршою комісією у справах молоді УГКЦ, за підтримки Філадельфійської архиєпархії, організували табір для майже пів сотні українських хлопців і дівчат із Центру, Півдня та Сходу України.
Про це йдеться на сайті «Дивен Світ».
Розпочавши мандрівку на Південь Італії, в Палінуро, молодь спершу побувала в Римі, де її гостинно приймав отець Марко Семеген, ректор Патріаршого прокатедрального собору Святої Софії в Римі та президент релігійного товариства «Свята Софія». А також у Ватикані мали оглядову екскурсію вічним містом.
Відпочинок у Палінуро покликаний, щоб хоч трохи загоїти невидимі рани молоді, спричинені війною, які вона носить у своїх серцях. Тож щоденна програма в таборі забезпечує:
- духовне заглиблення, завдяки ранковим Божественним Літургіям, Тайнам Сповіді та Євхаристії;
- емоційне відновлення через формаційну роботу з психологинею Юлією Кметь;
- відпочинок на морі, зокрема мандрівка катером на мальовничі острови, відпочинок в басейні;
- тімбілдинг — ігри, вечори з піснями під гітару, спілкування.
Заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Роман Демуш, говорячи про цей табір, підкреслив: «Наша молодь через турботу про себе досвідчує обійми Матері-Церкви. Дуже цінно, що нашу молодь з Центру, Сходу та Півдня гостинно приймає Відділ душпастирства молоді нашого Апостольського екзархату в Італії. Фінансову підтримку, яка уможливила цей відпочинок, надала Філадельфійська архиєпархія УГКЦ. Ця турбота є свідченням обіймів для зраненої молоді, які зцілюють її духовно і допомагають загоювати душевні рани».
«Апостольський екзархат впродовж літа проводить християнські табори для українських дітей та молоді, яка проживає в Італії. Маємо заплановано майже 30 таких духовно-формаційних подій по всій Італії. Апостольський екзархат зосереджує свою увагу найперше на тих, хто поживає тут, в Італії, та планує своє ближче майбутнє. Окрім того, провели два літні табори для дітей сиріт, які постраждали внаслідок війни росії проти України. Діти прибували з України, щоб хоча б тиждень не прокидатися від сирен тривоги й мати місце на відпочинок та духовність», — розповів директор відділу душпастирства молоді Апостольського екзархату для українців в Італії отець Святослав Титуляк.
Основним завданням таких таборів, як підкреслив о. Святослав, є духовна підтримка і психологічний супровід, адже аніматори, волонтери, психологи та священники мають можливість впродовж тижня бути постійно із дітьми, спілкуватися з ними, давати їм певні настанови, поради, а інколи просто вислухати.
«Ці сім днів стають можливістю перезавантаження для учасників. Наше завдання — робити все, що можемо для нашої молоді, яка є сьогоденням і майбутнім нашої країни та нашої Церкви. Тож вкладаємо „камінчик“ у ці підвалини, щоб зміцнити духовно-патріотичний фундамент молодих осіб. Власне літній християнський табір — це і є той камінь, на якому молоді люди почнуть будувати щось нове, почнуть по-іншому дивитися на світ, переосмислять християнські цінності», — зазначив о. Святослав.
Молодь має можливість через опосередковані чинники, такі як краса Божого створіння, море, гори, сонце, краєвиди, більше зосередитися на Творці, який все це створив, зрозуміти його велич та прославляти Його. Також час таких таборів діти та молодь із різних міст і реальностей обмінюються досвідом та думками, часто продовжують дружбу після таборів.
«Ми промовляємо до світу і до тих, кого зустрічаємо на нашому шляху. Свідчимо про Батьківщину, що страждає, а особливо про народ, який потерпає від російського геноциду, про народ який страждає і про зруйновані мрії нашої молоді», — наголосив о. Святослав Титуляк.
Учасники також поділилися думками про головну цінність, яку подарував їм табір.
Мирослава з Херсонщини каже, що «найцінніше — це те, що моя мама щаслива від того, що я була на морі в Італії. Служба Божа, хоч вона повсюди одна й така ж, та для мене — це скарб».
Марина з Полтавщини зазначає: «Найцінніше для мене на відпочинку стало відчуття безпеки і єдності, хоча я нікого не знала, та відчула тепло, як у родині».
Владислава з Харківщини наголосила, що «дуже вдячна Патріаршій комісії у справах молоді за можливість не тільки реабілітуватись від травм війни, а ще й знайти нових друзів, обмінятися досвідом».
Акім із Запоріжжя ділиться: «Переживаю неймовірні враження! У цьому місці відчувається неймовірна любов Бога до себе, бо Він дарує таку чудову подорож і велич свого творіння!»
Поліна з Вишгорода, що на Київщині, каже: «Для мене найціннішим за ці дні на відпочинку є спокій і рідні люди, українці поряд. Захоплює відчуття єдності, формується враження, що саме разом, із Божою поміччю ми переживемо будь-яку темряву».
Ліна з Полтави та Юля із Запоріжжя діляться: «За цю поїздку ми дуже гарно проводом час, найбільше подобається море, вечірні посиденьки на березі з піснями, чудова екскурсія на острові й на узбережжі та інші розваги».
Для Владислава з Донецька, за його відгуком, «найцінніше, мабуть, відбулося те, що багато нових гарних людей в житті, вперше спробував дійсно співати чудові гарні українські пісні і також відпочив від свого звичного середовища, відпочив у чудовій Божій спільноті».
Департамент інформації УГКЦ
