Торгові відносини Китаю (КНР) та Росії (РФ) ускладнилися після нападу російської армії на Україну, що викликає питання про майбутні постачання енергоресурсів, металів та сільськогосподарських культур.
Передає Bloomberg.
Як пише агентство, після початку війни китайські покупці та кредитори, що фінансують їх покупки, уникали постачання вугілля, ЗПГ, а також сирої нафти з Росії.
Одразу після вторгнення в Україну китайські офіційні особи заявили, що не погоджуються з односторонніми санкціями та продовжать нормальні торговельні відносини з Росією.
Водночас банки призупинили фінансування закупівель, а торговці борються з логістикою. Агентство зазначає, що зовсім недавно міністр закордонних справ Китаю заявив, що Пекін не хоче потрапити під санкції.
«Для будь-якої китайської фірми, яка має значні операції за кордоном, постійний доступ до фінансової системи США цінніший, ніж будь-які угоди, які вона може укласти з Росією, хоча деякі дрібні фірми можуть бути готові піти на ризик», — йдеться у звіті консалтингової компанії Capital Economics.
Разом з тим аналітики Sanford C. Bernstein відзначають, що Китай не може наслідувати приклад міжнародних компаній і вийти зі своїх російських енергетичних активів.
Також у Bloomberg відзначають наявність низки невирішених логістичних проблем, які відносяться до транспортних потужностей та системи транскордонних платежів на основі юаня.
За даними агентства, після початку збройного конфлікту китайські покупці та кредитори почали уникати постачання сировинних ресурсів із РФ. У тому числі постачання вугілля та сирої нафти.
Bloomberg зазначає, що постачання паладію з Росії до КНР збільшилося останніми роками й теоретично може збільшитися ще більше. Негативно вплинути на канали постачання потенційно можуть зареєстровані в Європі компанії, які виробляють більшу частину каталітичних нейтралізаторів, що продаються в Китаї.
