Святий великий вівторок. Слово св. Івана Золотоустого про милостиню та про десятьох дів

Існують численні й різноманітні шляхи покаяння, щоб спасіння було для нас легким. Якби Бог дав нам лиш один шлях покаяння, то ми мали б таку відмовку: не можемо йти сим шляхом, не можемо спастися.

Та, щоб позбавити тебе таких відмовок, Він дав тобі не лише один шлях, і не два, і не три, а численні й різноманітні, щоб через таке розмаїття зробити для тебе легким сходження на небо.

Покаяння не важке, і немає в ньому жодного тягаря. Ти грішник? Увійди в храм і скажи: я згрішив! – і загладиш гріх. За приклад маєш Давида, який згрішив і загладив гріх.

Існує й другий шлях – плач за гріхи. І се не важко: не треба ні витрачати гроші, ні долати далеку путь, ні щось інше подібне робити, а треба лише заплакати над гріхом.

А третій шлях представляє Священне Писання, коли говорить про фарисея і митаря: фарисей, що надмірно хвалився, втратив праведність, а митар, виявивши почуття смирення, вийшов з плодом праведности: дав слова, а отримав оправдання на ділі.

Тепер зробімо ще один крок уперед і розміркуймо над четвертим шляхом покаяння. Се – милостиня, цариця чеснот, найвірніша захисниця, яка одразу возносить людей у небесні висоти. Се слово самого Бога, Який каже: Що ви зробили одному з сих найменших, те мені зробили (Мт 25:40). Отож, хоч би скільки було в тебе гріхів – твоя милостиня перевершить їх усіх.

Хіба не знаєш у Євангелії притчу про десятьох дів, як вони, не маючи милостині, залишилися поза весільною світлицею, хоч і подвизались у дівстві?

Соромлюся я й червонію і плачу, коли чую про немудру діву, що зосталася немудрою після таких великих чеснот, після подвигів дівства, після того, як тілом вони піднялися на небо і порівнялися з вишніми силами. І після сього їх названо нерозумними, і справедливо, бо, звершивши велике, вони зазнали поразки од малого. Були в нерозумних світильники, однак у світильниках мудрих був єлей, а в них не було. Бо ж дівство – се вогонь, а милостиня – єлей. Тому так, як вогонь гасне, коли до нього не підливати єлею, так і дівство вгасає, коли не має милостині.

Хто ж продавці того єлею? – бідні, що заради милостині сидять перед церквою. А за скільки він продається? – за скільки хочеш: ціни не вказано, щоб ти не посилався на вбогість. Що маєш, за те й купи. Маєш дрібний гріш? Купи ним небо, не тому, що небо дешеве, а тому, що Господь – чоловіколюбний. Не маєш і дрібного гроша? Подай чашу холодної води, бо хто напоїть одного з сих малих чашею холодної води ради мене, той не втратить нагороди своєї (Мт 10:42). Не маєш і сього? Поплач із нещасним і отримаєш нагороду – нагороду не за вимушену, а за вільну справу.

Дай хліб – і візьми Рай, дай мале – і візьми велике, дай тлінне і візьми нетлінне! Дай бідному, і навіть коли ти сам мовчатимеш, тисячі уст говоритимуть на твій захист, бо милостиня піднесеться і захистить тебе. Милостиня – се відкуплення душі.

Молитвами святих отців наших, і святителя Івана Золотоустого, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

fourteen + six =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh