Золочівський цвинтар на Підвійттю відкрила австрійська влада, коли кінцем ХVІІІ століття Галичина перейшла під її владу. Оскільки старий цвинтар знаходився в межах міста, а цього не дозволяло австрійське законодавство, міський цвинтар було перенесно за межі тогочасного міста. До певної міри цвинтар є своєрідним літописом міста, але й Галичини. Тут поховані і прості й видатні люди. І не одна трагічна історія з літопису міста має тут своє відображення.
Сьогодні буде мова про трьох молодих хлопців, яких польська окупаційна влада розстріляла у 1932 році, звинувативши їх у терористичні діяльності, хоча насправді жодних доказів такої діяльності, судячи із написів у тодішній пресі, звинувачення так і не змогло представити. Єдиним «жахливим» злочином була приналежність хлопців до Української військової організації.
Контактні телефони членів громадської ініціативи по встановленню пам’ятників розстріляним у 1923 р. членвам УВО у Золочеві:
Керівник: Анатолій Чекідна – +380969562030
Учасники: Роман Шалева – +3800677722046
Адам Мокринський – +380973443935
Марко Бігус – +380986677074
