США розробляють ракету повітря-повітря дальністю 1850 км
Повітряні сили США офіційно почали шукати підрядника для розробки нової ракети — Air Force Long Range Weapon (AFLRW).
Про це йдеться у повідомленні Центру управління життєвим циклом озброєнь ВПС США (AFLCMC), опублікованому 24 червня. Документ передбачає закриту зустріч з представниками оборонної промисловості 25–26 серпня на полігоні Guided Weapons Evaluation Facility авіабази Еглін у Флориді.
Головна вимога до нової зброї — мінімальна дальність не менш як 1000 морських миль, тобто близько 1850 кілометрів. Програма передбачає дві версії ракети: для повітряного бою (повітря-повітря) та для ударів по наземних і морських цілях (повітря-поверхня).
Як зазначають Air & Space Forces Magazine та The War Zone, пріоритетом для досягнення початкової операційної готовності визначено саме версію повітря-повітря.
У документі AFLCMC вказано, що обидва варіанти мають здатність уражати цілі в умовах так званих Defense Planning Scenario 2.1 та 7.1 — конкретний зміст цих сценаріїв класифікований. Повідомлення цитує формулювання відомства: AFLRW покликана відповідати наступному поколінню ракет класу Air-Launched Standoff Weapon “відповідно до пріоритетів Міністерства війни” — нову назву, яку відомство США отримало під час перейменування Пентагону.
За оцінкою The War Zone, дальність 1000 морських миль приблизно вдесятеро перевищує можливості сучасної ракети AIM-120D AMRAAM (близько 87 морських миль). Навіть перспективна ракета AIM-260 JATM, яку США розробляють спільно для ВПС і ВМС, за наявними оцінками не наближається до подібної дальності.
Для порівняння наявних аналогів: китайська ракета PL-17, за різними оцінками, має дальність від приблизно 400 до 500 кілометрів, російська R-37M та нова американська ракета ВМС AIM-174 оцінюються в межах 350–400 кілометрів. Усі ці ракети є важкими виробами, практично придатними лише для важких літаків-носіїв, таких як китайський J-16 чи російський МіГ-31. Єдиний серійний західний важкий винищувач — F-15 — поступається їм за вантажопідйомністю та дальністю польоту, через що з’явилися припущення, що носієм AFLRW може стати бомбардувальник B-21.
Серед головних цілей, які AFLCMC планує уражати новою ракетою на великій дистанції, — літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління (AEW&C), літаки-заправники, літаки електронної боротьби та командні платформи. The War Zone описує таку роль як “вбивцю AWACS” — здатність позбавляти противника критично важливих засобів повітряної розвідки та управління боєм.
Спостерігачі пов’язують появу програми з розвитком китайського потенціалу: ракети PL-17 та мережі літаків дальнього радіолокаційного виявлення на базі KJ-500 і нового KJ-3000. За відкритими оцінками, Китай має близько 50 літаків KJ-500, а також вводить у службу новіші KJ-600. Натомість флот літаків дальнього радіолокаційного виявлення США E-3 вважається застарілим, а заміна — літак E-7 — стикається із затримками постачання.
AFLCMC не розкриває вартість програми та тип майбутньої ракети — чи це буде крилата ракета, аеробалістична зброя або гіперзвуковий апарат. На відміну від інших нинішніх програм ВПС США, орієнтованих на здешевлення озброєнь (зокрема програми Family of Affordable Mass Missiles), повідомлення про AFLRW не згадує про вимоги до вартості — отже, мова, ймовірно, йде про дорожчу й технологічно складнішу систему.
Підрядники, заінтересовані в участі у заході 25–26 серпня, мають підтвердити намір до 24 липня.
