Що наразі відомо про такий аспект воєнно-технічної співпраці між двома країнами
Джерело: Defence Express
Учора 6 вересня 2024 року відбулось уже 24-те засідання контактної групи у форматі “Рамштайн”, на відкритті якого вступне слово взяв міністр оборони США Ллойд Остін. Там він окрім всього іншого вказав, що на даний момент Сполучені Штати Америки за сприяння кількох європейських компаній працюють з Україною над розробкою та створенням заміни для зенітно-ракетного комплексу С-300 та ракети “повітря-повітря” типу Р-27.
Крім того, мова була і про те, що Сполучені Штати Америки виділили понад 200 мільйонів доларів на закупівлю критично важливих компонентів, що має дати можливість виробляти України безпілотники та системи радіоелектронної боротьби, які наша країна так успішно застосовує.
Повну стенограму виступу Ллойда Остіна, в якому були зафіксовані згадані вище речі, можна прочитати ось за цим посиланням. А ми в свою чергу зосередимось ось на яких моментах.
Безумовно, сам по собі вектор роботи над створенням заміни для С-300 та Р-27 є безумовно позитивним, оскільки тут мова про підсилення важливих сегментів нашої протиповітряної оборони. Але з іншої сторони, це доведеться сприймати і в тому ключі, що Україні можливо ще тривалий час доведеться використовувати літаки радянського зразка у боях проти російських окупантів; ну й окрім того – що наситити бойові порядки нашої ППО за рахунок поставок західних ЗРК не вдасться тою мірою, яка необхідна для надійного захисту нашого неба.
Яку конфігурацію можуть мати ці розробки – публічні дані не наводяться; власне маємо лише першу згадку по тому, що роботи в окресленому напрямку ведуться, тому можемо лише висловлювати припущення на основі даних, що оприлюднювались раніше.
Можемо наприклад пригадати, що на початку березня 2023 року пішли повідомлення про роботи по адаптації наших МіГ-29 під ракети AIM-120, що можуть стріляти в режимі “вистрілив – забув”. Уже на тому етапі, як писав в одній з публікацій Defense Express, наші фахівці висловлювали застереження, що для такої адаптації потрібно переробляти 60% бортової апаратури наших винищувачів, при обмеженому залишку ресурсу планера.
Схоже, що на практиці виявилось все ще складніше, тому навіть партнери із США були вимушені взяти на курс на роботи по створенню іншої ракети “повітря-повітря”, яку б можна було застосовувати в режимі “вистрілив-забув” та інтеграція котрої під МіГ-29 або Су-27 не вимагала би настільки складних зусиль.
Щодо заміни С-300, то тут можуть взагалі різні варіанти – як і створення нової системи з нуля, так і використання оприлюднених до лютого 2022 року перспективних розробок вітчизняного ОПК, як наприклад проект СД-300 від КБ “Луч”, де 70% елементів взято від “Нептуна”, або ж той самий “Кільчень” наприклад. Той же проект зенітної ракети “Корал” від КБ “Луч”, котрий в теорії також може використовуватись у режимі “повітря-повітря”, також відкидати не варто.
